Митці Тернопільщини показали свого Шевченка

До 202-річниці від дня народження Тараса Шевченка в арт-галереї Національної Спілки художників України у Тернополі відкрилася виставка тернопільських митців.

Перед початком виставки художники між собою говорили про те, що Тарас Шевченко у творчості митців нашого краю посідає особливе місце. Їхні шанувальники добре знають шевченкіану живописців, заслуженого художника Богдана Ткачика, Ярослава Бурди, Сергія Львова. Оригінальні твори на тему життя і творчості Великого Кобзаря створили заслужений художник України Євген Удін, Григорій Миколишин, Михайло Харинович, скульптори Іван Мулярчук, Івана Мердак. Митці згадали і Шевченківську тематику у творчості заслуженого майстра народної творчості України, різьбяра по дереву Володимира Лупійчука. Адже образ поета по-своєму довершений в його скульптурах, оскільки Володимир Лупійчук добре знав творчість, життєпис та іконографію Т. Шевченка. А є ще ж шевченкіана Івана Марчука - це 42 твори із 100 задуманих, це Шевченків «Кобзар» з його ілюстраціями. Окрема тема - твори художника з Бережан Олега Шуляка, який створює картини – ілюзії. Особлива тематика його творчості –зображення Кобзаря. До речі, саме роботи з цієї серії прикрашали сцену на майдані Незалежності під час Революції Гідності. А перед цим, в 2013 році художник став переможцем Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращий ескіз логотипу з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

   «Отже, - сказав, відкриваючи цьогорічну виставку голова обласної організації Національної Спілки художників України Ігор Дорош. - Шевченкова присутність відчувається у творах багатьох наших земляків-митців. Саме деякі з них і представили в експозиції свої твори».

   Привітав авторів виставки і голова обласної організації Національної Спілки письменників України Олександр Смик.

«У кожного свій Шевченко. Нещодавно в Інтернеті побачив прижиттєве фото Тараса Григоровича. Ця фотографія облетіла соціальні мережі. І мені здається, що багато хто з наших художників, звертаючись до Тараса Шевченка, мабуть і не бачив цієї фотографії. Але слід віддати вам належне, що ви вгадали той погляд, глибину Тарасових очей, яку передавала справжня фотографія. Зрештою, не тільки глибину очей, але й і глибину думки, долі, його творчості. Щороку ви тішите око і серце тернополян такими виставками у пошуках чогось нового у нашому українському вимірі. Я хотів би, щоб наступного року на тлі таких творів були ще й і шевченківські читання, театральні зустрічі, а ще – щоб ми побачили портрети тих письменників і людей, які, одухотворені шевченковим словом, славили Тернопілля», - сказав, звертаючись до учасників та гостей виставки Олександр Смик.

    Заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра зупинився на ідейних, патріотичних засадах творчості Тараса Шевченка та його послідовників в українському мистецтві.

    «Саме Тарас Шевченко подав нам ідею творення української нації, української ідентичності. Сьогоднішня виставка – це своєрідний старт шевченківських заходів у Тернополі, присвячених 202-річчю Кобзаря. Шевченко спонукає переосмислювати спадщину наших попередників, в тому числі, літературну, мистецьку. І завжди дивуюся, скільки сили і енергії ці люди вклали у свої твори, як це все передавалося нам. І сьогоднішня виставка -   не виняток у цьому. Тут – роботи добре знаних на Тернопільщині та в Україні майстрів.

Сподіваюсь, що їх огляне у ці шевченківські дні багато мешканців Тернополя та гостей нашого міста», - сказав Леонід Бицюра.

    Ігор Дуда, директор Тернопільського художнього музею, де, до речі, також діє шевченківська виставка, підкреслив, що «тема Шевченка – невичерпна, як невичерпною є тема козаччини, народних витоків, національно-визвольних змагань. Шевченко – вічний, як і твори, які ми тут бачимо. І треба ще багато розповідати про Шевченка як художника. Бо про нього більше знають, як про письменника, поета».

    Як колишній архівіст, голова обласної організації «Меморіал» Богдан Хаварівський зупинився на деяких моментах, що засвідчують історичну безперервність Шевченкової творчості і мистецтва наших сучасників.

«Свого часу Тарас Шевченко малював Свято-Успенську Почаївську лавру. І от, в архіві є документи, манускрипт, виданий тодішньою владою Тарасу Шевченку дозвіл на створення ескізів різних куточків лаври і Почаєва. І що цікаво, також є і документи в архівах, які свідчать, що прапрадід Івана Марчука – ткач Іван у 1832 році просить, аби його взяли у послушники Почаївської лаври. Як все переплітається! Лавра, яку свого часу малював Шевченко, і предки Івана Марчука, який цього року відзначає своє 80-річчя».

  Тарасу Шевченку заслужений художник України, нинішній лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Братів Лепких Богдан Ткачик присвятив серію робіт. Деякі з них він представив і на цьогорічній виставці.

 «Завжди кажу, що випадковостей у житті не буває. Пригадую, на Майдані вірменина Нігояна  бачив багато разів і він збирав величезну кількість людей й читав Шевченка. Він так читав Шевченка, що це все брало за душу кожного. І ви думаєте, що це випадково,  що саме його першого убили там, на Майдані? Це куля кожному нам. У кожне наше серце. Це нам, українцям, у серце куля. І ще одне. У такі ж дні 2014 року у Києві, на Майдані ми з побратимами провели революційно-екстремальний пленер до 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Організаторами цієї акції «На барикадах» була Мистецька Сотня Євромайдану. Під кулями малювали… І вже 9 березня в «Українському домі» зробили цю унікальну виставку. Згадую, як наш письменницький патріарх, наш геніальний поет Дмитро Павличко теж прийшов на Майдан і там почав читати Шевченка. А люди молилися. Бо Шевченкова поезія – це молитва. І те, що ми тоді перемогли, нам допоміг Господь Бог і Тарас Шевченко. То ж нам треба і далі творити, читати Шевченка, жити так, як він жив. Україною жити. І тоді все буде добре!», - сказав, завершуючи свій виступ під час відкриття виставки Богдан Ткачик.

   Художня виставка, присвячена Тарасу Шевченку, діятиме в арт-галереї обласної організації Національної Спілки художників України майже місяць.

  Орест САРМАТСЬКИЙ
  Фото автора

Фотофакт