Наприкінці минулого року Асоціація місцевих рад Ради Львівщини презентувала каталог крафтових виробників регіону. 

До першого промоційного видання увійшли 79 крафтовиків зі Львівщини, які виготовляють продукцію у різних напрямках, як-от сироваріння, м’ясні продукти, бджільництво, солодощі, випічка, переробка ягід, броварство. Видання стало промоційною збіркою, що максимально популяризуватиме унікальні малі виробництва регіону, яким на сьогодні цього бракує.

Як розповіла під час презентації каталогу співзасновниця підприємства «Західний равлик» Ірина Юськевич, крафтові продукти не лише цікаві за смаком, а й корисніші, оскільки виготовлені без підсилювачів смаку, ГМО та консервантів. Це автентичний регіональний продукт, який роблять руками. Від цього, як правило, й висока його вартість. На сьогодні крафтярі, які керуються якістю та індивідуальним підходом у виробництві, потребують підтримки.

-У крафтовій продукції важливим є натуральний склад, дотримання екологічних стандартів, соціальна складова. Чудово, коли будь-який виробник має можливість не тільки продати продукцію в баночці чи упаковці, а коли у нього є туристична складова, промоційні ролики, тематична бібліотека, що дозволяє споживачу і спробувати, і глибше та більше дізнатися про сам продукт. Важливим також є ланцюжок пропозиція – доступність – наявність крафтових продуктів. А гарантія якості дає можливість нам завоювати довіру споживача, – каже Ірина Юськевич.

Має значення також і розуміння крафтового виробництва самим споживачем. Скажімо, якщо людина бачить на полиці в магазині продукт двох різних виробників і з різною ціною, вона не розуміє, чому різниця їхньої вартості настільки велика, і в результаті обирає дешевший. Крафтовики зауважують, що продукція, в яку вкладені інвестиції та яку виготовляють руками, і особливо, якщо це справжній якісний продукт, не може коштувати дешево.

Крім того, в Україні поки немає класифікації, яке виробництво можна вважати крафтовим, а яке – ні. За словами власника підприємства «Леополь» Сергія Данчишина, це також впливає на роботу та розвиток невеликих виробників.

Як отримати врожайність цибулі до 120 т/га: приклад фермерів з Херсонщини

На півдні Херсонщини господарства, які ведуть інтенсивне високоточне виробництво, мають високі врожаї навіть за несприятливих погодних умов цього року – до 120 т/га цибулі, що удвічі більше середнього в регіоні.

- Безперечно, для овочівників цей рік був не найкращим. Початок вегетативного сезону був непоганим, після посіву дружно зійшли сходи, а потім пішли проливні дощі, частину сходів змило й довелося підсівати. Деяким аграріям, які пізно посіяли цибулю, довелося її пересівати наново, бо насіння повністю вимило. Через дощову прохолодну погоду ріст цибулі затримався, рослини почали хворіти на гнилі, знадобилися додаткові обробки фунгіцидами. А це все додаткові витрати, які вплинули на собівартість продукції, – розповів фермер-одноосібник Сергій Іванов з селища Каланчак Херсонської області.

Він зауважив, що урожайність цибулі цього року була посередньою: 50-60 т/га.

- І хоча в листопаді-грудні на цибулю була непогана закупівельна ціна – 9 грн/кг, через низький урожай та додаткові втрати дохід ми отримали невеликий. Утім, бачимо, що господарства, які ведуть інтенсивне високоточне виробництво, мають вищі врожаї навіть за несприятливих погодних умов. У нашому регіоні деякі з них отримали у 2021 році з гектара 120 тонн цибулі. Тож є на кого рівнятися, – сказав Сергій Іванов.

Фото з відкритих джерел