На Тернопільщині розкопали корчму, яку чотири століття тому спалили татари (фото, відео)

У селищі Залізці Тернопільського району під час археологічних досліджень розкопали корчму XVII століття. Вона була спалена у 1675 році під час нападу татар. Про це розповів Терену директор Залозецького краєзнавчого музею, археолог Василь Ільчишин. 

Археологи продовжили розкопки, які почали ще у червні під час студентської практики. Цього разу експедицію розширили майже втричі, щоб повністю дослідити знайдену ще тоді споруду і все навколо неї.

Ми вже рокопали цю споруду повністю. Це була дерев’яна будівля з глиновидною підлогою та з перестінком. Вона мала дві кімнати: холодну веранду і основне приміщення. Ми дійшли до висновку, що це була корчма. Вона припинила своє функціонування у останній чверті XVII століття. Це встановили судячи з матеріалів та монет, які знайшли, - розповідає Василь Ільчишин. 

Дослідники пов’язали знахідку з писемними матеріалами та історичними подіями та встановили, що зруйнували споруду у 1675 році під час нападу татар. 

Поруч була ще одна споруда і вона теж згоріла на одному горизонті з цією. Тобто це сліди великої пожежі і руйнування міста. Крім того, ми знайшли мушкетні кулі, гарматне ядро і наконечники стріл, що свідчить про штурм міста. 

Що це була корчма, свідчить знайдена велика кількість монет, чимало посуду, чарки, кубки, кухлі. Тобто речі характерні для такого закладу. 

Є знайдене скло і місцевого виробництва, і імпортне. Місцевого не означає Залозецького, а десь з Галичини чи з Поділля. З імпортного є рожеве скло з зображенням крилатого лева. Думаю, це імпорт з Венеціанського склоробного центру, - ділиться результатами розкопок археолог.

Також археологи розкопали різні кахлі, наприклад, з зображенням вершника чи рослинним орнаментом.

Ще ми знайшли рогову кахлю, яку встановлювали на самому верху печі з барельєфом ангела, - додає Василь Ільчишин. 

У перший день розкопок до рук дослідників потрапила філіжанка, з якої пили люди з високої шляхти.

Це китайський імпорт. Це порцелянова піала, а не фаянсова. Вона належала комусь з вищих шарів суспільства, бо прості люди не могли собі такого дозволити, - розповідає археолог. 

Фото Василя Ільчишина