На Тернопільщині деяким аграріям посуха не завадила зібрати рекордні врожаї
У перший день осені працівники сільського господарства підбивають підсумки жнивної кампанії .
Високий врожай всупереч погоді
Рекордну урожайність ранніх зернових та зернобобових культур – 57,7 центнера з гектара отримали цього року в Теребовлянському районі. Про це у Фейсбук повідомляє голова Теребовлянської райдержадміністрації Юрій Ништа.
- Це найкращий показник в області. Він ще раз переконливо доказав, що наші аграрії продовжують тенденцію підвищення ефективності виробництва за рахунок удосконалення технологій, осучаснення машинно-технічного парку. Високоврожайними вийшли всі культури, та особливо сприятливим цей рік був для ярого ячменю, який виявився небувало щедрим: кожний гектар дав по 57,1 центнера. Озима пшениця попри всі очікування, хоч і дала хороший результат – по 58,5 центнера, та сподівань не виправдала. Спека далася взнаки, зерно пшениці вийшло не таким наповненим, менш ваговим. Урожайність гороху становила 42 центнери, ріпаку – 31 центнер.
За валовим збором ранніх зернових та зернобобових культур Теребовлянщина також – серед кращих. Зерна цих культур зібрано всього 134, 5 тисячі тон, що на 3 тисячі тонн більше, ніж минулого року. У розрізі господарств кращу врожайність мають наші традиційно сильніші господарства : «Іванівське», «Агро-Дружба», «Поділля-Агро», «АП «Колос-2», «Топільче», «Ласківчанка», «Мшанецьке», «Ласковецький «Бровар», «Тюльпан», «Богдан».
Із завершенням жнив аграрії не відпочивають, адже починається новий цикл робіт. У принципі, він уже триває. Як тільки пішов дощ, хоч і невеликий, аграрії приступили до сівби озимого ріпаку. Ним уже зайнято майже 3 тисячі гектарів. Великою прикрістю для сільгоспвиробників є мала кількість вологи у грунті. Після літньої спеки, надзвичайно високих температур земля дуже пересушена, особливо верхні її шари, що обертається негативом як на сівбі, так і на розвитку пізніх зернових та технічних культур. Уже зараз всі говорять про недобір зерна кукурудзи, зокрема, пізньостиглих гібридів. Протягом другої та третьої фаз її розвитку якраз стояла спека, через нестачу вологи качани не сформувалися належним чином. Враховуючи те, що вегетаційний період кукурудзи досить довгий і розвиток цієї культури тривалий час перебуває у залежності від погодних умов, аграрії на наступний рік планують дещо зменшити площі під качанистою, а натомість розширити їх під пшеницею. Підготовка грунту під її сівбу уже триває. За прогнозом, озима пшениця у Теребовлянському районі повинна б зайняти не менше 17 тисяч гектарів. Господарі запасаються мінеральними добривами, пальним, щоб осінній комплекс робіт також провести чітко, з дотриманням вимог технології.
Сьогодні, коли зерно нового врожаю у коморах, керівники агропідприємств проводять розрахунок із своїми орендаторами, видають зерно за користування земельними наділами, заготовляють корми для тваринництва. Так що робочі будні аграріїв тривають, праця на урожай не припиняється, - з оптимізмом каже керівник району.
Не втрачаючи оптимізму
Непогані результати цьогорічної жнивної кампанії і сусідньому з Теребовлянським районом – Чортківському.
Під час виїзду групи журналістів за сприяння обласної ради на Чортківщину, ми переконалися, що тут, зі слів господарників, не так нарікають на посуху, як на Теребовлянщині. Наприклад, депутат обласної ради, директор сільгосппідприємства «Ягільниця-В» Василь Вислоцький, каже, що на погоду гріх було нарікати. Жнива завершили в оптимальні терміни.
- Якихось надзвичайних ситуацій не виникало. До жнив підготувалися завчасно, мали достатню кількість техніки, все чітко розписали, працювали злагоджено. У цілому, врожай кращий, ніж торік. Зібрали і яру пшеницю, і ярий та озимий ячмінь. Хоча все зерно у коморі, ми не поспішаємо його продавати, очікуємо на стабілізацію цін, трішки врожай притримуємо до кращої ситуації. Просто продаємо його у невеликій кількості, бо ж треба «живі» гроші – людям за роботу та й мінеральні добрива закупляємо, починаємо сіяти ріпак. З людьми за пай вчасно розраховуємось – даємо одну тону зерна чи в грошовому еквіваленті відповідно. Хоча нам зараз нелегко, зміни до податкового кодексу негативно вплинули на ефективність роботи аграріїв, адже, по суті, податкове навантаження за останній рік зросло у 10-15 разів! То я навіть не знаю, яким будуть результати цього сільськогосподарського року, хоча, оптимізму не втрачаємо, - говорить Василь Вислоцький.
З ним погоджується ще один аграрій із Чортківського району – депутат обласної ради, директор приватного ПАТ «Дзвін» Василь Градовий.
– Звичайно, кожного року хочеться, щоб врожай був більшим, ніж торік. Але ж ви подивіться, які погодні умови, це все треба враховувати. Так що, з огляду на це, врожай хороший. У нас перерви в роботі немає, зібрали зернові, приступаємо до збирання соняшнику, потім – цукровий буряк, соя, кукурудза. І тільки встигай усе це збирати. Зараз такі нам створили умови, що ми просто не можемо орієнтуватися на якусь одну культуру, тому вирощуємо все потрохи. Цінова політика держави зараз не на користь аграріїв, але навіть за цих умов мусимо хоча б частину того, що зібрали, продавати, вкладати кошти у майбутній урожай, виплачувати людям заробітну плату, розраховуватися за паї, допомагати соціальній сфері сіл. За рахунок господарства газифікували Звиняч та Скомороше, встановили там вуличне освітлення, проклали дороги із твердим покриттям, побудували один міст. Ви бачили, які прекрасні зупинки облаштували, облагородили в’їзди до сіл. Сільські амбулаторії, садочки - все переважно утримується за кошти нашого товариства. Церквам допомагаємо, капличку побудували, а в селі Лосяч – духовний комплекс.
Коли депутат – господарник
Коментуючи побачене під час поїздки у Теребовлянський та Чортківський райони, голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук підкреслив, що дуже важливо, коли люди під час минулорічної виборчої кампанії зуміли зорієнтуватися і серед кандидатів обрали не тих, хто багато говорить, а людей діла. Саме такими і є господарники із Теребовлянського та Чортківського районів Антон Білик, Василь Вислоцький, Василь Градовий.
- Щоб там не казали, а аграрний бізнес, якщо ним займається людина відповідальна, місцева, а не чужа, це те, що активно допомагає розвитку соціальної сфери сіл, на території яких ведеться цей агробізнес. Ми бачимо, як аграрії допомагають розвиватися нашим селам. І тим більше приємно, що це роблять господарники - депутати обласної ради. Ви ж подивіться, скільки аграріїв обрано до обласної ради!. Це люди, які знають, як працювати і що потрібно робити для того, щоб підняти економіку Тернопільщини. Водночас, це є ринок, потрібно вміти балансувати, а зростання цін дуже б’є по роботі аграріїв. І кошти, які вони економлять, ці господарі вкладають у соціальну сферу. За їхньої підтримки ремонтують дороги, дитячі садки, школи та церкви. Якби не такі аграрії та їхня допомога, соціальній сфері села було б дуже важко. А іншого варіанту для них і немає. Вони ж розуміють, що в цих селах вони живуть, тут - їхні родини, тому й дбають про ці села. Ще раз кажу, що це дуже позитивно, що маємо таких депутатів обласної ради, справжніх господарів, які зміцнюють економіку краю, дбають про соціальну сферу, забезпечують робочі місця, підвищують ефективність господарств, якими вони керують, - наголосив голова обласної ради Віктор Овчарук.
Чітко розібратися, де справжні господарі, а де – агроздирники
Під час поїздки групи журналістів із головою обласної ради Віктором Овчаруком у Теребовлянський та Чортківський райони не раз виникало питання про паї, розрахунок із селянами після жнивних робіт, ставлення до тих, хто орендує у селян землю. Свою точку зору на цей блок проблем висловив і народний депутат України Олег Барна. Спілкуючись із журналістами, він сказав, що «зараз у діючій податковій системі виходить так, що хто має більше землі, той платить менше податків по відношенню до гектара. Ця система сприяє лише розвитку агрохолдингів, деякі з них мають, як кажуть, «не наше» коріння. Робота таких «немісцевих» агрохолдингів спрямована на інтенсифікацію, скорочення робочих місць. Тож і виходить, так, що приїжджає мобільна техніка, посіяли, зібрали і поїхали геть. Такі агрохолдинги зовсім не зацікавлені у розвитку сільської інфраструктури, утримання бюджетних установ. Вони просто «збивають» капітал на нашій землі і вкладають у своє виробництво, або більше купити в людей паїв. Але люди не думають, що буде, коли такі агро-бізнесмени збанкрутують і куди тоді дінуться їхні паї, тому можливо краще давати ці паї місцевим господарникам. Тому коли приїжджають представники агрохолдингу, сільські громади мають перед ними чітко ставити питання підтримки та розвитку соціальних програм, скільки вони дадуть робочих місць, що буде зроблено для соціальної сфери. Тому треба добре думати, кому віддавати свої паї, - каже нардеп.
Додам, що зараз люди на місцях вже це починають розуміти і дуже виважено підходять до процесу передачі своїх паїв часто незнайомим, приїжджим агро-бізнесменам, які багато обіцяють, але не завжди дотримують обіцяного. Є і добрі приклади добросовісних, партнерських стосунків між пайовиками та орендарями. Про це не раз писав «ТЕРЕН», робитимемо ми це і надалі, аби ті, хто має землю, але з різних причин не може собі дати ради з нею, отримували б максимальну користь від кожного паю як для себе, так і для села, де вони живуть.
Фото автора