На Тернопільщині збирають відпрацьовані батарейки

Шумською міською радою започатковується робота з організованого збору відпрацьованих батарейок для подальшої їх утилізації шляхом розміщення двох спеціалізованих  контейнерів : фойє магазину «Рукавичка», вхід на ринок.

Просять усіх громадян скористатися даною послугою та спільними зусиллями робити оточуюче довкілля чистішим.

Чи знаєте ви, якої шкоди завдають навколишньому середовищу батарейки, що викидаються в сміттєве відро? Адже всі ми, використовуємо їх кожен день. Від батарейок працюють годинники, електричні зубні щітки, ліхтарики, комп'ютерні мишки, а також телефони, фотоапарати, ноутбуки, сигналізації та інша апаратура. Зараз батарейки продаються практично в кожному магазині або кіоску, і всім їм знаходиться застосування. Рано чи пізно, всі батарейки переходять у непрацездатний стан. І коли приходить час позбавлятися від неробочих елементів живлення, мало хто звертає увагу на значок «не викидати до сміттєвої корзини».

 Одна пальчикова сольова батарейка, викинута на звалище, забруднює важкими металами близько 20 квадратних метрів землі або 400 літрів води. Незважаючи на те, що батарейка може вибухнути, протекти і пошкодити ваше обладнання, основна шкода, яку вона завдасть – забруднення природного середовища, якщо не буде правильно утилізована.

 Взагалі, батарейки - це хімічні пристрої, елементи яких вступають в реакцію, даючи на виході електрику. Елементи ці токсичні і небезпечні для живих організмів: •      свинець - накопичується в організмі, вражаючи нирки, нервову систему, кісткові тканини; •      кадмій - шкодить легеням, ниркам, печінці, кісткам, щитовидній залозі та провокує рак; •      ртуть - вражає мозок і нервову систему; •      нікель і цинк - можуть викликати дерматит; •      луги - пропалюють слизові оболонки і шкіру.

 Ці речовини потрапляють в землю і ґрунтові води, завдаючи тим самим невиправної шкоди всьому живому, включаючи людину. Вони потрапляють в організми тварин, у фрукти та овочі, які ми їмо, випаровуються у повітря, яким ми дихаємо. Після викидання металеве покриття батарейки руйнується від корозії, і важкі метали потрапляють в ґрунт і ґрунтові води, звідки вже недалеко і до річок, озер та інших водойм, використовуваних для питного водопостачання. Ртуть - один з найнебезпечніших і токсичних металів, має властивість накопичуватися в тканинах живих організмів і може потрапити в організм людини як безпосередньо з води, так і при вживанні в їжу продуктів, приготованих з отруєних рослин або тварин. А якщо батарейку спалять на сміттєспалювальному заводі, то все що містяться в ній токсичні матеріали потраплять в атмосферу. За статистикою, середньостатистична сім'я щорічно викидає до 500 грам використаних елементів живлення. У багатьох країнах фінансуються державні програми з переробки й знешкодження батарейок на спеціальних заводах. Це задоволення не з дешевих, а скоріше з благородних. На жаль, в нашій країні такі програми не передбачені і не фінансуються. У Європі насправді є тільки три заводи, які мають потужності для переробки «батарейок». Один з них – у Німеччині, другий – у Франції, третій - відкрився в Україні. Це Львівське державне підприємство «Аргентум». Правда, через низький рівень організації збору «батарейок» в нашій державі об’єми переробки дуже низькі. На підприємстві готові переробляти до тони батарейок на день, тоді як за шість місяців роботи поки ще не зібрали навіть півтони цього «добра». Процес переробки на «Аргентумі» виглядає так: спочатку батареї сортуються на групи. На даний момент це ще робиться вручну. Промислову лінію будувати невигідно через малі об’єми переробки. Потім сортовані «батарейки» перемелюють, виконують сепарацію ( мокру або суху) матеріалів, які знаходяться всередині. І на виході отримують метали – цинк, нікель, літій, хлоридні і марганцеві сполуки. Під час переробки сміття майже не утворюється.

 
ТернопільщинабатарейкиШумськ