На відреставрованій брамі у Тернополі з’явився вітраж (фото, відео)

Вітраж із номером будинку встановили на відреставрованій старовинній брамі на вулиці Сагайдачного, 11 у Тернополі. Над його створенням близько пів року працювала вітражистка Лілія Василько. Ініціаторами створення вітража є активісти громадської організації “Брами Тернополя”, яких підштовхнув до такої ідеї львівський реставратор, який займався відновленням цієї брами. 

Ідея створити вітраж з’явилася у квітні цього року, коли ми демонтували браму. Львівський реставратор зазначив, що на брамі є коло по центру дверей, і найімовірніше там був номер будинку. А колись його робили або напиленням по склу, або у вигляді вітража. У нас не було жодних фотографій, та все ж ми вирішили зробити вітраж. Тоді ми звернулись до нашої доброї знайомої Лілі Васильно, яка народилась у Тернополі, але тепер проживає у Львові. Вона закінчила Академію мистецтв та працює над створенням вітражів. Вона погодилась створити його для свого рідного міста і так почалась наша робота, а вже 7 листопада вітраж встановили, – розповіла Терену засновниця ГО “Брами Тернополя” Вікторія Найчук.

Хотіла, щоб вітраж був помітним і зсередини, і ззовні

Творила вітраж тернополянка Лілія Василько, яка займається такою діяльністю вже понад 10 років. Усі заміри, необхідні для вітражу, майстриня зробила у Львові, під час відновлення брами у місцевих реставраторів. 

Сам процес виготовлення вітража є дуже важким та довготривалим. Від ескізу до монтажу потрібно витратити багато зусиль та часу. Треба різати скло різних кольорів, шліфувати його, паяти, створювати саму композицію, дивитись як воно буде виглядати в подальшому. Переді мною було завдання зробити номер. Я мала зробити його на власний смак. Єдине прохання було, щоб він перегукувався із стилем сецесією, в якому створений будинок, – каже Лілія Василько. 

Майстриня вирішила зробити такий вітраж, який був би помітним і зсередини будинку, і ззовні. 

Класичний вітраж з вулиці побачити можна рідко, його більше видно зсередини, а я хотіла, аби було видно з обох сторін. Тому тут стояло завдання підбору скла: зовні я хотіла використовувати сучасне скло, а всередині відштовхуватися від кольорової гами, яку використовували у період сецесії, – розповідає вітражистка. 

Найскладніше було підібрати кольорову гаму

На доповнення ескізу вітража Лілію надихнули стародавні розписи, які знайшли на стінах під’їзду, де розташована брама. 

Я приїхала подивитись на них і вони ще також наштовхнули мене на  останній ескіз, який і був затверджений, бо я взяла певні елементи орнаменту. Вітраж дуже гарно поєднався зі стінами. Кольорова гама використовувалась та, яка була у період сецесії, – я знайшла клаптики скла схожого кольору такі як на кахлях у самому підʼїзді, – каже Лілія.  

Лілія Василько додає, найскладнішим етапом створення вітража була кольорова гама. 

Важко було знайти скло певного кольору, яке б перегукувалось з кахлями. Я шукала по різних складах якісь певні скельця тих кольорів, які варились ще в 1970-тих роках. А потрібно було ж ще це все правильно поєднати з сучасним склом. Власне, на вітражі навіть є деякі скельця, які вкриті перламутром. Був навіть момент, коли я врізала всі скельця, обшліфувала і починаю якось між собою їх склеювати. Тоді дивлюсь на просвіт і розумію, що деякі елементи скла губляться і той колір не проявляється, хоча коли я ставлю його на біле тло, то усе гарно. Потім потрібно було деякі скельця заміняти, – розповідає майстриня. 

Люди залишають позитивні відгуки

Попри усі труднощі, вітраж вдалось закінчити і тепер він прикрашає стародавню браму нашого міста. 

Я народилась у Тернополі і люблю це місто. І тому воно викликає у мене дуже трепетні емоції. Коли до мене написали, чи я би хотіла створити вітраж, то я одразу погодилась. Знати,  що у твоєму місті є вітраж, який ти зробила власноруч — це дуже цікаві відчуття. Я задоволена, що долучилась до цієї справи і виконала усі завдання, які переді мною стояли, – зазначає Лілія Василько. 

Як розповідають активісти громадської організації “Брами Тернополя”, вітраж вже тримав чимало позитивних відгуків. Люди дякують та захоплюються зробленою роботою, а відтак це додає мотивації працювати далі. 

Нагадаємо, першу відреставровану сецесійну браму відкрили 11 травня в Тернополі на вулиці Сагайдачного, 11. Збором коштів, отриманням дозволів на проведення робіт та пошуком реставраторів займалась громадська організація “Брами Тернополя” на волонтерських засадах. Гроші на відновлення зібрали завдяки донатам від небайдужих громадян.

Читайте також: «Хочемо вивчити своїх реставраторів»: у Тернополі провели майстер-клас із виявлення давніх розписів.

Фото Лілії Василько, відео авторки