На замітку тернополянам: 5 міфів про нову мінімальну заробітну плату
Ініціатива щодо підвищення з 1 січня 2017 року мінімальної зарплати до 3200 грн має стати першим кроком у масштабній урядовій реформі оплати праці. Ідея підвищення соціальної захищеності працюючого населення не має нічого спільного із численними міфами, що їх продукують опоненти. Ми зібрали головні міфи про підвищення МЗП і готові аргументовано довести їх безпідставність.
Міф 1. Підвищення МЗП є передчасним
Підвищення МЗП повністю відповідає економічним реаліям. Так, у січні 2014 року співвідношення мінімальної зарплати і фактичного прожиткового мінімуму становило 88,5%. У грудні цього року – 48,7%. Індекс споживчих цін протягом трьох років зріс утричі, а розмір мінімальної зарплати — лише на 30%. Згідно з розрахунками експертів, щоб повернути купівельну спроможність громадян до рівня грудня 2013 року, мінімальна зарплата має становити 2442 гривні. Рішення про підвищення МЗП також враховує співвідношення мінімальної зарплати та її середній розмір. Якщо у січні 2014 р. співвідношення мінімальної та середньої заробітних плат становило 38,7 %, то у травні 2016 р. – 29,1 % (за рекомендаціями Міжнародної організації праці таке співвідношення має становити не менше 50 %, в країнах ЄС – 60 %). Усе це призвело до того, що рівень оплати праці в нашій країні — один із найнижчих у Європі. Підвищення МЗП має не тільки наблизити Україну до європейських стандартів в оплаті праці, а й почати поступове відновлення купівельної спроможності населення.
Міф 2. Підвищення МЗП призведе до «зрівнялівки» в оплаті праці
У разі зростання мінімальної зарплати одночасно пропонується підвищити розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки до 1600 гривень. Тобто до розміру затвердженого прожиткового мінімуму. Відтак посадовий оклад працівника першого розряду з першого січня 2016 року (відносно грудня 2015року) зросте на 44%. Відповідно зростуть і посадові оклади працівників бюджетної сфери в середньому на 50 відсотків. Для цього в проекті Державного бюджету на наступний рік додатково передбачено 40 мільярдів гривень. Отже, середня заробітна плата дільничного лікаря терапевта вищої категорії, віднесеного до 13 розряду єдиної тарифної сітки, становитиме 4940 гривень. Посадові оклади вчителів із нового року мають намір підвищити у тарифній сітці на два тарифні розряди. Так, вчитель вищої категорії буде віднесений до 14 розряду і отримуватиме майже 5266 гривень, а вчитель без категорії — 3960 гривень.
Відповідно до останніх даних Державної служби статистики України, у вересні 2016 року серед 7,5 млн працівників 38,3% відсотка або 2,9 млн отримували заробітну плату до 3000 гривень. Ще 8,4 відсотка або 628 тис. працівників отримують заробітну плату у розмірі від 3000,01 грн до 3500 гривень. Серед 1,3 млн працівників галузі освіти 45,1% або 603 тис. отримують заробітну плату у розмірі до 3000 гривень. Ще 10,2% або 136 тис. — у розмірі від 3000,01 грн до 3500 гривень. Серед 818 тис. працівників галузі охорони здоров’я 55,1% або 451 тис. працівників отримують заробітну плату у розмірі до 3000 гривень. Ще 11,9% або 97 тис. - у розмірі від 3000,01 грн до 3500 гривень.
Міф 3. Підвищення МЗП призведе до розкручування інфляції
Згідно з розрахунками фахівців НБУ, підвищення МЗП до 3200 грн не призведе до виходу інфляції за межі запланованого показника - 8% плюс-мінус 2 процентні пункти. Натомість середня номінальна зарплата в 2017 році зросте приблизно на 23%. Особливо високими темпами середня зарплата зросте для низькооплачуваних працівників. Тобто доходи громадян зростатимуть швидше за ціни. Як наслідок, зросте споживання — переважно продовольчих товарів. При цьому ефект на платіжний баланс, а отже, на валютний ринок буде мінімальний, оскільки додаткові доходи будуть спрямовані переважно на товари внутрішнього виробництва.
Міф 4: Підвищення МЗП звузить коло отримувачів субсидії на оплату комунальних послуг
Зростання мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року до 3200 гривень не вплине на розмір субсидії, призначеної в опалювальному сезоні 2016-2017 років. Для розрахунку розміру субсидій у цьому опалювальному сезоні враховуються доходи за минулий (2015) рік. Корекція розміру субсидій з урахуванням підвищення заробітних плат буде проводитися вже в наступному опалювальному сезоні.
Міф 5: Після підвищення МЗП збільшиться податкове навантаження «спрощенців»
За нині діючими правилами розмір ставки єдиного податку для «спрощенців» 1 і 2 груп дійсно прив’язаний до мінімальної зарплати. Але Уряд подбав про збереження малого бізнесу і запропонував скасувати таку прив’язку. У наступному році розмір ставки єдиного податку для платників єдиного податку 1 групи (з річним доходом до 300 тис грн.) буде розраховуватись, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, тобто з 1600 грн.