На Тернопільщині нема музею?

Створенням нового герба Лановець   зайнялась Лановецька міська рада.

Річ у тім, що старий символ міста, створений поспіхом на початку 2000 – х рр. виглядає в певній мірі примітивно, і головне не відповідає канонічним вимогам, а тому й досі не затверджений українським Геральдичним товариством. Про це вичерпно написано в книзі Г. Басюка « Ланівці місто на чотирьох річках», виданій в друкарні « Терно – граф» у 2014 році. Там же, обґрунтовується побажання,  в майбутньому взяти за основу  герба  емблему волинського роду Яловицьких, українців за походженням, з біографією яких пов’язано майже чотири століття історії міста і завдяки яким ще в 17 столітті Ланівці вперше здобули міські права. Це двозубець з рукояттям у вигляді хреста, котрий ідентичний  знакові Рюриковичів княжої доби , до того часу, коли їх родовою емблемою став тризуб. Тож наявність такого історичного знаку було б честю для райцентру.

    Це питання обговорювалось попередньо на зборах громадської організації                      « Лановеччина європейська», троє з членів, які увійшли до створеної нещодавно при міській раді робочій групі по створенню нового герба. Аби долучити до справи небайдужу громадськість, на її засіданні було вирішено оголосити конкурс на розробку символу міста. Запропоновано  використовувати як елементи, крім вищезгаданого знаку, також  древній земельний герб Волинської землі та обриси зруйнованої нещодавно під час спорудження нового муру вхідної брами місцевої Свято – Покровської церкви.

   Якщо двозубець чи інший знаковий для ланівчан атрибут постане ключовим елементом у новому гербі Лановець, то це буде чи не єдиним символічним нагадуванням сучасникам про їх давню й цікаву історію. Бо Ланівці один з небагатьох райцентрів на Тернопільщині, де нема краєзнавчого музею. Вірніше він був, але в середині 1990 –х рр. його приміщення, що перебувало на той час у комунальній власності,  тодішнє керівництво продало місцевому підприємцю під магазин. Що ж, немає музею, то хоча б  герб буде!

Григорій БАСЮК

Фото автора