«Нагодувати смачно - це теж частина оборони»: для бійців бригади з Тернопільщини готує учасник відомого кулінарного шоу (фото)
І хоча долучився Євген до війська недавно сьогодні він — старший кухар у підрозділі артрозвідки 50 окремої артилерійської бригади Збройних Сил України
Євген — киянин, професійний кухар із 15-річним досвідом роботи в столичних ресторанах, учасник проєкту «МастерШеф». Нині він служить старшим кухарем у дивізіоні артилерійської розвідки 50 окремої артилерійської бригади ЗСУ. Його кухня — це не про високу гастрономію, а про силу, витривалість і бойовий дух бійців. Про це повідомила 50 окрема артилерійська бригада.
В армії все працює за ланцюжковим принципом. Якщо одна ланка випадає — механізм починає працювати неправильно. Моя робота — частина цього механізму. І я знаю, що на мене розраховують, — каже Євген.
Щодня його день починається о пів на п’яту ранку:
Зранку приводиш себе до ладу і йдеш на кухню. Перевіряю, чи розпалена піч, чи все готово до роботи. Потім добираємо продукти, доробляємо заготовлене і починаємо готувати сніданок.
Серед побратимів найбільше цінують м’ясні страви:
Неважливо, як воно приготоване: печене, смажене, битки — головне, щоб було м’ясо.
Нещодавно на обід готували гороховий суп, тушковану картоплю з м’ясом, крабовий салат, хліб та узвар.
Кухарські навички з цивільного життя, каже Євген, значно допомагають:
Чимало страв стараюсь приготувати якісно і щоб було смачно. Наприклад, якщо горох довго не розварюється, можна додати харчової соди — зовсім небагато, десь чверть чайної ложки на 2–3 літри води. Або ж спеції: до звичайної картоплі додав часник — і страва вже має зовсім інший аромат.
Про свій досвід у проєкті «МастерШеф» він згадує з посмішкою:
Я готував м’ясні рулети та різноколірну картоплю… Відбір я пройшов, проте обрав навчання у університеті, а не зйомки.
З моменту мобілізації ставлення до служби змінилося: «Коли сам відчув армійський ритм, зрозумів, наскільки це важливо. Багато речей переосмислив».
Для мене мотивація щодня — це смачно нагодувати хлопців. Я не можу від цього відмовитися. Я маю тут бути і готувати. Я знаю, що вони прийдуть, згадають, що їли, і скажуть «дякую». І цього достатньо, - додає Євген.
Після війни кухар мріє повернутися до цивільного життя, мати сім’ю та власну кухню:
Кухня буде простою, не пафосною, але чесною.
Наостанок Євген поспішає на кухню — там його вже чекають побратими. Його робота доводить: оборона країни тримається не лише на зброї, а й на тих, хто зранку розпалює піч і готує їсти, щоб інші мали сили тримати фронт.
Читайте також: «Я не хотів би, щоб мої діти знали про війну»: історія воїна з Тернопільщини із позивним «Бах» (фото)
Фото 50 окрема артилерійська бригада