Нарахування за лічильником суттєво вищі, ніж нарахування за метражем житлової площі (відео)

У Тернополі будинковими лічильниками теплової енергії оснащено лише вісім житлових будинків. І вже сьогодні їх мешканці, які раніше самі ініціювали встановлення приладів обліку, на межі відмови від них: нарахування по лічильниках суттєво вищі, ніж нарахування по метражу житлової площі. Інша справа, коли лічильники теплої енергії встановлені і працюють у комплексі з індивідуальним тепловим пунктом. Як економити і чи вигідно для тернополян встановлювати прилади обліку тепла, далі у сюжеті.

У Тернополі будинковими лічильниками теплової енергії оснащено вісім житлових будинків. І вже сьогодні їх мешканці, які раніше самі ініціювали встановлення приладів обліку, на межі відмови від них: нарахування по лічильниках суттєво вищі, ніж нарахування по метражу житлової площі. В шістнадцятому будинку на вулиці Весела тепловий лічильник встановили влітку, нині людям прийшли розрахунки, відповідно до лічильника мешканцям необхідно оплатити 54 гривні за квадартний метр опалення, повідомляє tv4.

– По показах лічильника в розрахунку на квадратний метр вийшов тариф – 54 гривні за квадратний метр в мешканців цього будинку, що в порівнянні з тим серседнім тарифом, який вийшов би в них по нормі – 28,8, що значно перевищує ті показники, які були б в них по нормі, – розповідає директор КП “Тернопільміськтеплокомуненерго” Андрій Чумак.

Андрій Чумак пояснює, проблема в тому, що через якість будівництва, старі вікна та наявність у кількох квартирах індивідуального опалення, лічильник теплової енергії не може здешевити споживачам тарифи на опалення.

– Це пов’язано з тим, що ми маємо однозначну законодавчу вимогу, що якщо стоїть прилад обліку, то ми не маємо права поводити розрахунки тільки за його показами. Ні наше підприємство, ні наше місто такого рішення прийняти самостійно не може. Треба шукати регуляторні методи на рівні держави, яким чином вони б відрегулювали це питання. Питання в тому, що різні будинки отримуючи прилади обліку без регулювання будуть мати різну вартість одного квадратного метра, – каже Андрій Чумак.

А це інший будинок на вулиці Бродівська 50. Тут також встановлений лічильник теплової енерегії, та працює він в комплексі з індивідуальним тепловим пунктом, який встановили у вересні цього року. В розрахунках за опалення у цьому будинку мешканці сплачують лише 18 гривень за квадратний метр.

– Якраз півтора місяці і можна порівняти, що економія є, приблизно 40 відсотків і за метр квадратний получається 18 гривень, – говорить керівник ОСББ Віра Костишин.

Крім встановлення індивідуального теплового у будинку замінили вікна на сходових клітках. Навесні планують замінити всію енерготрасу. Це передбачає програма термодернізації житлового фонду міської ради, якою вже скористалось 34 житлових будинків. Програма передбачає співфінансування – тридцять відсотків за термомодернізаію житлового фонду сплачують мешканці, а сімдесят – міська рада.

– Що стосується економії, яку ми спостерігаємо, то в дійсності вона не є межею, то в цьому будинку економія 10 гривень, в сусідньому 14 гривень, але якщо провести комплексні роботи по огороджуючих фасад, вікна, балансування системи, то ми могли б мати платіжки в районі 5 гривень, тобто це абсолютно реально в наших умовах і в наших потребах, – пояснює завідувач сектору з питань енергозабезпечення управління ЖКГ Тернопільської міської ради Павло Савечко.

Є ще одна причина чому не так масово встановлюють приладу обліку тепла. У Тернополі ще у попередні роки 40 % споживачів в хаотичний спосіб від’єдналося від централізованого опалення. Відтак, місця загального користування обігріваються винятково за рахунок абонентів центрального опалення, відповідно, якщо просто встановлювати лічильники, то люди платитимуть більше.

Тому, кажуть тепловики, для того, щоб встановлювати лічильники, спочатку необхідно облаштувати ІТП, щоб температуру не лише обліковувати, але нею управляти, регулювати і передбачати погодне регулювання. Для цього у Тернополі втілюють три проекти, які напрацювали впродовж останніх років, а саме – проект за підтримки ЄБРР, грант від фонду E5P, кредит від Світового банку, кредит від Міжнародного банку реконструкції і розвитку і НЕФКО, що дозволяє встановити тисячу ІТП з лічильниками.

Втім, нацкомісія не погоджує інвестиційну програму та ігнорує десятки звернень.