«Наукові пікніки» у Кременці: вражаючі експерименти і смачна каша (фото)

Хімічні шоу, мікроскопи, велетенські мильні бульбашки, дрони, гелікоптери, роботи, холодні коктейлі, які парують, лава-лампа, експерименти з фізики та комп’ютерних технологій неабияк вразили кременецьку молодь та дітвору. Те, що рідко можна побачити на шкільних уроках маленькі кременчани отримали від ТНПУ імені В. Гнатюка, ТНТУ імені І. Пулюя, Галицького коледжу, Станції юних техніків міста Тернополя та учасників із Бережанського району у рамках других «Наукових пікніків», що відбулися сьогодні, 18 жовтня, у Кременці. Долучилися до заходу і місцеві науковці та шанувальники цікавих дослідів - Кременецький ботанічний сад, лісотехнічний коледж та Будинок дитячої творчості.

Локацію заходу також обрали не випадково, зізнаються місцеві організатори. Подвір`я між Кременецькою ЗОШ №1 та гуманітарно-педагогічною академією справді зібрало чимало зацікавлених глядачів.

- Ми не випадково уже вдруге проводимо «Наукові пікніки» саме у Кременці, - розповідає співорганізатор та координатор із Тернополя Михайло Сиротюк. - Це прекрасне місто свого часу було потужним освітнім центром і потроху до нього вертається ця слава. Основна мета «пікніків» - показати, що наука може бути цікавою і доступною для усіх. І, судячи із надзвичайної зацікавленості гостей (особливо наймолодших) та ажіотажу навколо наметів, нам це вдається.

22656503_705373879663284_845477855_n

22643204_705373826329956_1946828280_o

- Цього року захід організовували спільно із Кременецькою міською радою. Справді вийшов науковий пікнік, - каже заступник голови Кременецької РДА В`ячеслав Онишкевич. - Спочатку діти із захопленням спостерігали за експерементами, а потім змогли із задоволенням посмакувати каші із польової кухні.

22627622_705373886329950_278435744_n

Також Вячеслав Онишкевич розповів, що наступного року «Наукові пікніки» планують провести якомога ближче до природи, наприклад, в урочищі «Заброддя».

Фото із сторінки Кременецького ботанічного саду у Фейсбук та Михайла Сиротюка

Відео Михайла Сиротюка