Найкраще фото січня належить тернополянину Володимиру Полиняку
Фейсбук-спільнота «Українська вулична фотографія», що об’єднує фотографів зі спільною пристрастю до стріт-фото, творить візуальний архів життя сучасної України та українців.
Щомісяця модератори групи спільно з редакцією Reporters обирають найкращу світлину. У січні відзначили тернопільського любителя фотографії, який працює в логістиці, Володимира Полиняка.
В Reporters автор розповідає про свою світлину. На фото зафіксовано образ гучного та пекельного святкування Маланки на Буковині в манері вуличної фотографії, без жодних постановок, звертає увагу автор світлини.
- Зранку 14 січня ми поспішали на буковинську Маланку, щоб уперше побачити нашуміле й фантастичне вуличне дійство гуртів-маланкарів. У селі Кадубівці наше авто зупинила «патрульна поліція», - пише він. - На узбіччі валив густий чорний дим, а на дорогу вибігла юрба людей у дивному вбранні, співаючи і щось вигукуючи. «Ось і Маланка», - промайнуло у захваті. Заплативши імпровізованому «інспектору» символічну суму за проїзд через село, я вихопив камеру та увірвався у несамовиту атмосферу, насичену кіптявою від охоплених полум’ям шин. Бігаючи натовпом і зусібіч знімаючи персонажів дійства, я звернув увагу, як харизматично і майстерно грає свою роль персонаж у довгій шубі й офіцерському кашкеті. Сильний північний вітер додавав вогневі й чорному диму неймовірної динаміки, фактурність вбрання і потрісканого асфальту грала у світлі ранкового сонця на обрії. Мене зачарувало, як невимушено «модель» взаємодіяла зі мною, не виходячи з ролі. Антураж, одяг, перука і настрій навколо враз утворили в уяві образ тієї буковинської Маланки, куди ми так поспішали, ще не доїхавши до головного дійства в селах Вашківці та Красноїльськ. Зробивши кілька кадрів, я повернувся до авта, і ми рушили далі у бік Чернівців.
Фото Володимира Полиняка