Найстаріший ієромонах приймає вітання зі сторічним ювілеєм

Вітання зі сторічним ювілеєм приймає найстаріший ієромонах Василіянського Чину о.Доротей Шимчій, який мешкає у Бучацькому монастирі на Тернопільщині.

 

«Великий старець є заслуженим священником та монахом. Народився 16 вересня 1915 року у с.Старі Петликівці, що біля Бучача.  У 1928 році вступив до Місійного інституту отців василіан», - розповів брат Теодор Дутчак.

 

У 1932 році о.Доротей вступив до новіціату отців василіан у Крехівський монастир, а 1937 року - складає вічні обіти.

 

У часи Другої світової війни був змушений покинути рідний край та виїхати до Європи, де в 1942 році отримує ієрейські свячення.

 

На долю священика випало чимало випробувань, які він, з гідністю і з вірою в Бога, переніс. Повернувшись на Батьківщину ієромонах змушений знову її покидати через переслідування більшовиків. Більше 15 років він займається місіонерською працею в Бразилії, 20 років – душпастирює в Аргентині, 2 - в Парагваї, а згодом – 8 років працює духівником Папської колегії св. свмч. Йосафата в Римі.

 

Аж в 1992 році, через майже 50 років розлуки, повернувся до рідного краю, до України. 

 

«Хто хоча б раз зустрічався з о.Доротеєм, знає, що це людина ревної молитви та вірності Богові, Церкві та Чинові. І незважаючи на свій поважний вік, він щодня служить Божественну Літургію та уділяє благословення. Його життя та особистий приклад є свідченням для нас, щоб бути ревними християнами, монахами чи священиками», - каже брат Теодор Дутчак.

 

І хоча ювілей о.Доротея припадає на 16 вересня, але поздоровлення з цим святом він уже почав приймати.

 

Днями ювіляра відвідав канонік Папської Базиліки Санта Марія Маджоре (м.Рим) преосвящений владика Іриней Білик.

 

Разом з іменинником він відправив подячну Святу Літургію після якої оголосив привітання Папи Римського Франциска, який надіслав о.Доротею своє особливе Апостольське благословення з нагоди ювілею. 

 

Крім того владика Іриней та о.Володимир Палчинський подарували о. Доротею пам’ятну медаль.

 

“Дякую Богові за дар життя і за те, що тримає мене, нікчемного, а я стою перед Ним і прошу в Нього милосердя,” – вдячний патріарх Василіянського Чину ділився своїми переживаннями із присутніми, просячи духовної підтримки для свого довготривалого подвигу.

Джерело: ternopoliany.te.ua