Нічого доброго, лише шкода: тернопільські науковці розкритикували доцільність побудови ГЕС на Дністрі

Відбулося січневе засідання Громадської ради при департаменті екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА. Члени ради ознайомились з наявною в департаменті інформацією щодо попередніх пропозицій ПАТ „Укргідроенерго” про розташування гідровузлів Верхньодністровського каскаду ГЕС.

Як зазначили члени громадської ради, 4 з 6 ГЕС планується розмістити на території національного природного парку „Дністровський каньйон”.

Серед присутніх були голова громадської ради, проф. Вадзюк С.Н., громадські активісти Проців Г.П., Качмарська Л.Г., члени громадської організації «ЕКОАЛЬЯНС» проф. Царик Л.П., Філь О.Г., магістрант ТНПУ ім. В. Гнатюка Кузик І.Р., заступник начальника обласного управління водних ресурсів Овчарук Я.Д., начальник управління екології та природних ресурсів ОДА Сінгалевич О.В., директор обласної комунальної інспекції охорони пам’яток історії та культури Ягодинська М.О., президент обласної федерації туризму Старічков В.П. та інші.

Кожен висловив свою позицію щодо неможливості будівництва каскаду ГЕС у верхів’ї Дністра.

Орест Сінгалевич, зокрема, зазначив, що пропоноване будівництво пов’язане з ризиками незворотних змін екологічної системи Дністра, ландшафтів, унікального мікроклімату, гідрологічного режиму, затоплення значних територій, в тому числі цінних заплавних угідь, втрати червонокнижних видів флори та фауни в межах національного парку «Дністровський каньйон». Він сказав, що можливі також ризики, пов’язані із потребою відселення частини сіл за межі затоплення територій водосховища, що в свою чергу може спровокувати ускладнення соціально-політичної ситуації на регіональному рівні.

За словами Любомира Царика, Дністер – гірська річка, і створення дамб на ній спричинить осідання завислих речовин на дно, чим спотворить його морфологію. Окрім цього, оскільки риба у Дністрі іде на нерест вгору по течії, то дамби будуть перешкоджати цьому, а та кількість іхтіофауни, яка збереться біля греблі, буде виловлюватися місцевим населенням, що спричинить зникнення червонокнижних видів. Органіка (листя, гілки та ін.), яка збереться біля дамб, буде гнити, і у водах Дністра порушуватиметься процес аерації – обміну води і повітря. Роботи з облаштування ГЕС завдадуть також значної шкоди каньйону, його унікальним стінкам.

На думку Ярослава Овчарука, необхідно провести додаткові ґрунтовні гідрологічні, геоморфологічні, гідротехнічні та інші дослідження з приводу розробки та реалізації проекту будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС, оскільки сьогодні таке будівництво є недостатньо обґрунтованим, а відповідно і немає можливості його реалізації. Пан Овчарук зауважив, що внаслідок будівництва каскаду ГЕС рівень води у Дністрі може піднятися на 7-9 м. Він нагадав присутнім про паводки на Дністрі у 2008 році та історичний паводок у Заліщиках 1941 року. Ярослав Данилович розповів про розроблені управлінням водних ресірсів у 2005 та 2008 роках протипаводкові проекти. Згідно з ними село Добровляни, поблизу якого планується будівництво однієї із ГЕС, має 1% можливість паводків, тобто раз в 10 років, інші села (Горошова, Синьків), частина міста Заліщик – 10% можливість паводків, тобто раз в 100 років. А відповідного до чинного українського законодавства в місцях із 1% можливістю паводків заборонено вести будь яке будівництво, в тому числі зводити ГЕС. 

Представники управління водних ресурсів вважають, що в області необхідно розвивати малу енергетику на невеликих річках. Прикладом слугують вже існуючі 12 міні-ГЕС на території Тернопільщини. А заплановані 6 ГЕС на Дністрі належать до середньої енергетики.

Про важливість збереження археологічних пам’яток на середньому Подністров’ї наголосила Марина Ягодинська. Зокрема, в межах чотирьох районів Тернопільської області в долині Дністра розташовано близько 44 археологічних пам’яток культури, і це, не враховуючи християнських пам’яток - хрестів, могил, цвинтарів. Ці пам’ятки належать до національно творчих пам’яток і підлягають особливій охороні. В археологічних пам’ятках Подністров’я представлена трипільська, черняхівська, давньоруська культура, епоха палеоліту, мезоліту та ранній залізний вік. Таким чином, ключова позиція обласної інспекції охорони пам’яток історії та культури полягає в наступному: будівництво ГЕС у долині р. Дністер спричинить знищення національної пам’яті українського народу. Подібна діяльність, за попередніми оцінками, дозволить зберегти лише 1% наявних археологічних пам’яток культури.

Валерій Старічков як президент Тернопільської федерації туризму вважає, що потрібно мобілізувати місцеві громади щодо неможливості будівництва ГЕС, оскільки це негативно вплине на їх господарство та соціально-економічний стан загалом.

Галина Проців зазначила, що місцеві громади можуть подавати судові позови проти будівництва ГЕС на території їх господарств. 

Джерело: tnpu.edu.ua

Фото з відкритих джерел