Нову карту Тернопілля намалювали в обласній держадміністрації (фото)

Загалом 49 територіальних громад пропонують утворити на Тернопільщині уже до жовтня-листопада цього року. Тобто - до ухвалення державного бюджету на 2017 рік, аби новоутворенні об’єднання могли формувати свою казну на основі інших підходів.

Нагадаю, в області нині є 26 територіальних громад. Вони займають 27% площі краю. Оскільки цей відсоток треба довести до 100, в обласній адміністрації (ОДА) запропонували власне бачення щодо подальшого розгортання реформи - зміни до Перспективного плану формування територій громад Тернопільської області (див. карту – прим.). Їх і представили на прес-конференції в ОДА 13 липня.

Планують створити 24 нових громади

- Переважна частина об'єднаних громад уже зараз проводить консультації щодо приєднання нових сільських рад, тобто вони готові до розширення, - стверджує заступник голови обласної держадміністрації із децентралізації Олег Валов. - Загалом на Тернопіллі пропонується утворити 49 об'єднаних громад.

Отже, створити ще планують 24 нових громади, а 18 уже існуючих - розширити. Причому, за його словами, дві громади, утворені у 2015 році висловили бажання об'єднатися.

- Перспективний план буде допрацьовуватися і вдосконалюватися, - запевнив чиновник. – Для цього із 8 червня в області працювали дві робочі групи, що надавали юридичні і методичні консультації. Фахівці побували практично у всіх потенційних центрах і окремих громадах. Вони провели близько 25 зустрічей. Ми почули пропозиції до Перспективного плану формування територій громад області. Їх розглянуть на засіданні відповідної робочої групи, а пізніше внесуть на розгляд обласної ради із наступним поданням на розгляд Кабінету Міністрів України.

До речі, зробити перші офіційні кроки у цьому напрямку планують незабаром – на засіданні сесії облради, яке відбудеться 20 липня.

Громада повинна мати школу, садок і відповідну дохідну базу

Уже об'єдналися 167 рад із 615-ти сільських, селищних і міських. Загалом це - 283 населені пункти Тернопілля, де проживають 229 тисяч людей, уточнює Олег Валов. Тепер до уже існуючих територіальних громад додадуть інші села і селища. Причина у тому, що надто малі громади наразі не можуть впоратися із обов’язками, які на себе брали.

- Назвати громадою об’єднання чисельністю 2 тисячі 200 людей - досить складно, - продовжує він. – Згідно із вимогами, громада повинна мати школу на 300 учнів і садок на 150 дітей, а також - відповідну дохідну базу. Отже, вона має включати не менше 10 тисяч населення. Звісно, це - приблизні цифри, а не догма, але дві малих громади, за нашими даними, зараз не виконують план надходжень до бюджету. Хоча інші - його суттєво перевиконують.

Відтак, за словами начальника управління містобудування і архітектури Володимира Харченка, до існуючої Озерянської громади Борщівського району додадуть Більче Золоте, що стане центром об’єднаної громади. Мельнице-Подільську, Гусятинську, Золотопотіцьку, Озернянську, Козлівську, Коропецьку, Скорівську, Теребовлянську, Микулинецьку, Заводську, Колиндянську, Білобожницьку, Байковецьку і Шумську громади пропонують розширити. Натомість нову Збаразьку громаду хочуть об’єднати із уже існуючою Колодненською, а Почаївську із громадою Лопушного Кременецького району.

- Без змін залишаться Васильківська, Підволочиська, Скалатська, Новосільська, Іванівська, Золотниківська і Великогаївська громади, - уточнює він.

«Радилися і про утворення Тернопільської громади»

Чиновники визнали – процес об’єднання дійсно йде непросто. Так, в області залишилися кілька «острівців» – селищні ради, які не хочуть об’єднуватися з жодним із сусідів. Одне із таких - село Токи Шумського району.

- Там є політично налаштовані люди, які не хочуть іти на процес об’єднання, - пояснює Олег Валов. – Нагадаю, в Україні наразі цей процес є добровільним.  Силою нікого змушувати не будемо. Проте, як ви бачите на карті: особливих варіантів у них і немає.

Звісно, деякі сільські ради можуть захотіти об’єднатися із населеними пунктами інших областей. Але наразі таких заяв не лунало. Тим паче, ще навіть немає законодавства, яке дозволило б змінювати межі районів під час децентралізації.

- Радилися і про утворення Тернопільської громади, адже розуміємо, що місто потребує земель для розширення своїх меж, - підсумовує пан Валов. – Проте наштовхнулися на спротив, наприклад, жителів Великої Березовиці. Хоча ми всі розуміємо, що цей населений пункт уже давно – майже мікрорайон Тернополя. Схожі проблеми виникають також у Чорткові і Кременці.

Фото автора

Довідка. Про те, на яку фінансову підтримку можуть розраховувати об’єднані громади краю, читайте ТУТ. Про усі «за» та «проти» адміністративної реформи «Терен» писав ТУТ і ТУТ.