«Оленки» зіграли тернополянам мікс балканських та українських мотивів

Балканські, українські, лемківські мотиви під супровід айріш бузукі, концертіні та барабанів привезли у Тернопіль учасниці львівського етно-гурту «Оленки» 23 червня. Це жіноче тріо, у якому нема жодної Оленки, розповідає «Терену» учасниця гурту Марічка Чичкова. [embed]https://www.youtube.com/watch?v=ELdnbqOKys4&feature=youtu.be[/embed] - Як виник гурт і назва для нього? - «Оленка» для нашої дружньої компанії – це узагальнення усіх дівчат, а «Володя» – хлопців. Тому назва гурту була очевидна. Як і його створення. Ми мали різні спільні заняття, а кожен окремо любив музику. Сьогодні для нас це заняття стало основною діяльністю. - Які інструменти звучать під час співу «Оленок»? - Я граю на концертіні. Звучання схоже до акордеону, але система гри – інша. Дівчата обрали бузукі та барабани, а ще використовуємо різноманітні ударні та струнні інструменти. Ми не шукали спеціально незвичних інструментів. Хотіли на чомусь грати – обирали інструмент до смаку і опановували гру на ньому.

a3cf13f5-ad4b-4600-9bb0-7563438ed8f7
- Як підбираєте пісні для виконання? - Це сучасний етнографічний пошук в Інтернеті, а також передавання з вуст в уста. Пісні усі – народні. Це мотиви Балканів, Македонії, України, етнічних територій  Лемківщини, Полісся. Мову пісень чуємо на слух, не вчимо її, а лише перекладаємо зміст текстів. - Чи маєте улюблену публіку? - У Тернополі вона – файна. А у Європі – більш готова сприймати такі речі. Для європейських слухачів етно-музика вважається чимось більш екзотичним та вартим уваги.

340bc4d3-7cf5-4205-a93e-c12c49574c9d
- Маєте творчі плани на найближчий час? - Не плани, а мрії – грати, співати, виступати, їздити з концертами. Ми довго були лише двоє з Вікою – від 2013 року. А наприкінці 2015 року знайшли третій голос – Людмилу.  Тому маємо усе для бажаного звучання. Хочемо розвиватись музично і головне - разом. Оксана БУЧКО Фото, відео автора