«Останній Прометей Донбасу»: у Тернополі показали фільм про роботу українських енергетиків (відео)
У центрі документальної стрічки – Курахівська ТЕС та робота енергетиків у 2024 році, які попри щоденні обстріли продовжували працювати. Сьогодні станція знищена та перебуває в окупації
Енергетик Віктор Касяненко – один із героїв документальної стрічки “Останній Прометей Донбасу”, яку нещодавно представили у Тернополі. У центрі фільму – Курахівська теплоелектростанція та робота енергетиків під постійними обстрілами у 2024 році. Сьогодні станція знищена та перебуває в окупації.
Віктор Касяненко працював на Курахівській ТЕС ще з 2001 року, станцію чоловік не залишав аж до моменту закриття. Після цього переїхав у Тернопіль, де працює у “Тернопільобленерго”.
Зворушило все. Наче опинився вдома, побував заново, – ділиться енергетик враженнями про фільм.
Широкий український прокат фільму розпочався серією допремʼєрних показів, які охоплюють 7 міст в різних куточках України. Режисер фільму – Антон Штука, який побував на показі у Тернополі, розповів про зйомки стрічки та її героїв.
Коли ми були там, нас дійсно вражали енергетики і їхня мотивація знаходитись на станції. Вони цивільні люди, які могли звільнитися в будь-який момент. Вони могли перейти на інше підприємство або просто піти на іншу роботу і не бути там, не виконувати цю важливу місію. На нашу думку, це досить героїчний вчинок. Вони, як справжні “Прометеї”, – розповідає режисер.
Ідея роботи над матеріалом про станцію виникла у січні 2024 року після того, як товариш режисера, який працював у ДТЕК, розповів йому про Курахівську ТЕС. Як зазначає Антон Штука, тоді інформації про цей критичний об'єкт інфраструктури у вільному доступі не було. А самій станції прогнозували тижні, а то й дні до знищення. Тож знімати вирішили негайно, ще не маючи уявлення фінальної концепції матеріалу.
На великому екрані в Києві був закритий спецпоказ і там представники компанії ДТЕК зібрали дуже багатьох курахівчан, працівників курахівської теплоелектростанції. І це була насправді трепетна зустріч, майже для всіх перша з моменту евакуації зі станції та виїзду з Курахова. Зараз вони працюють по різних електростанціях, по всій території України. Далі продовжують виконувати свою місію, але вже окремо, – говорить Антон Штука.
Під час зйомок головним героям в кадрі – енергетикам – було не просто, розповідає режисер. Адже передусім вони думали про свою роботу, а увага камер їм була незвична. Та все ж з часом процес створення стрічки став простішим. Віктор Касяненко – розповідає, що під час зйомок намагався бути поза камерою.
Ми на момент зйомок ми не знали, що буде такий фільм. Думали, що це просто приїхали журналісти познімати, що це таке саме буде. Тому й старалися уникати всіх цих зйомок. Якби знали, то звісно б по-іншому вели себе і більше реагували б. Зараз дуже хотілось би подякувати творцям фільму за їхню роботу, – каже енергетик Віктор Касяненко.
Власне вже після припинення роботи Курахівської ТЕС її працівники погодились розповісти документалістам про своє подальше життя.
Ми прожили ціле життя там, ми перебували на курахівській електростанції 40 днів, такими декількома наїздами. І ще плюс 15 знімальних днів у нас було на інших станціях і в інших локаціях. Тому ми пережили все те, що переживали наші герої, але за кадром, – розповідає Антон Штука.
Вціліле обладнання електростанції евакуювали навесні 2024 року, а вже у другій половині 2024 року російські КАБи повністю знищили Курахівську ТЕЦ.
Цей фільм – неймовірно важкий та сильним. Хочеться, щоб люди не забували, якщо в їхніх домівках є світло, то за цим стоїть чиєсь життя. Енергетики Донеччини просто титани, вони неймовірно сильні люди, як душею так і своєю працею. Те, що вони роблять, вражає. І я хочу, щоб кожна людина пам'ятала, якою ціною взагалі відстоюють нашу свободу, – говорить глядачка фільму Софія Савчук.
Документальний фільм “Останній Прометей Донбасу” можна переглянути у кінотеатрі Miromax у Тернополі до 4 березня включно. Як кажуть творці фільму, вже невдовзі його можна буде також подивитися онлайн.
Фото, відео Михайла Урбанського