Озвучено три основні причини зростання цін на продукти харчування в Україні (Агроновини)
За даними Держстату, зростання споживчих цін у лютому 2021 року у відсотках до попереднього місяця склало: 7,6% – олія соняшникова; 3,5% – фрукти, 6,3% – овочі; 2,8% – хліб; 5,5% – цукор; 1,5% – риба та продукти з риби; 1,3% – макаронні вироби та масло.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі AgroPolit.com.
Зазначається, щоб розібратися у ситуації на внутрішньому ринку, варто виокремити ключові моменти, які спричинили «ефект доміно» в процесі ціноутворення.
Перший – зростання вартості кормів для внутрішніх виробників, яке спричиняє виробничі наслідки. Наприклад, до 60% вартості яєць формується за рахунок складових на утримання та вигодовування курей.
Другий – зростання вартості комунальних послуг та енергоносіїв. З січня уряд збільшив тарифи на електроенергію на 36,6% (через скасування пільгового тарифу), на водопостачання й водовідведення – на 10,9% та 17,3% відповідно.
- Це змусило виробників харчової продукції закласти зростання цін на комунальні платежі у вартість товарів, — пише видання.
Третій фактор – відсутність належної реакції на проблеми з боку антимонопольного комітету. Українські фермери в очікуванні вищих цін на власну продукцію притримують її, створюючи ажіотажний попит. У результаті в Україні ціни на зерно утримуються подекуди вищими за світові ціни. Причому навіть за такими цінами українським млинам купити в Україні зерно для виробництва борошна доволі непросто.
У 2021 році імпорт молочних продуктів в Україну зріс на 99,9%
Карантинні обмеження діяли по всьому світові. Тому глобально в молочному секторі основна ставка робилася на національного споживача та дотування з боку держави. Але, як виявилось, для України це два слабких місця.
Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока.
- 2020 рік став історичним у плані зовнішньої торгівлі молочними продуктами: Україна втратила звання нетто-експортера. За підсумками року, зовнішньоторговельне сальдо становило мінус $77,6 млн. Фактично звання нетто-імпортера ми отримали через дві імпортні групи: кисломолочна продукція та сири. Різке зростання частки цих продуктів наочно можна спостерігати на полицях супермаркетів: вони завалені дешевими імпортними йогуртами, вершками та сиром, — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що кисломолочних продуктів за минулий рік було поставлено на суму $14 млн або +54,8% в порівнянні з 2019 роком, сирів відповідно — на $210,5 млн або +93,3%.
Натомість експорт по основних молочних групах знизився в межах 9-40%, а саме: молока та вершків незгущених знизилися на 21,3% — до $12 млн, згущеного молока — на 27,5% до $55,7 млн, вершкового масла — на 36,5% до $49 млн.
Поряд зі скороченням поголів'я корів та виробництва молока, це свідчить про те, що вітчизняна молочна галузь продовжує заглиблення в молочну кризу.
Орест Сарматський