Папа Римський благословив для Тернопільщини 4 місіонерів милосердя

У зв’язку із проголошенням Папою Римським 2016 року Роком Божого Милосердя, важлива місія покладена на понад двадцятьох священиків практично із усіх митрополій та єпархій Української Греко-Католицької Церкви та понад сімсот католицьких священиків із усього світу – проповідувати Бога милосердного.

Вони упродовж декількох днів побували у найбільшій святині католицького світу – Ватикані, де мали зустріч із святішим Отцем. 9 лютого у Римі відбулася зустріч Папи Римського Франциска із місіонерами Божого милосердя. Глава Католицької Церкви зібрав священиків з усього світу, аби дати їм свої настанови та благословення.

Це безпрецедентна подія, на яку було запрошено понад сім сотень священнослужителів з різних континентів світу. Серед них - католицькі священики двох обрядів з України та представники духовенства УГКЦ в діаспорі.

Напередодні Папа Римський Франциск звернувся до єпископів з проханням визначити священнослужителів, які б зголосилися б місіонерами милосердя. Ними з благословення митрополита кир Василія Семенюка на Тернопільщині стали о. Роман Дутчак (відповідальний за Ювілейний Рік у Тернопільсько-Зборівській архиєпархії), о. Мартин Хомів (Архикатедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці), о. Василь Баглей (церква Успіння Пресвятої Богородиці смт. Козова) та о. Зеновій Пахолок (Марійський духовний центр у Зарваниці).

Під час візиту до Риму священики отримали мандат святішого Отця, яким дозволяються відпускати гріхи зарезервовані Апостольським Престолом. Мова йде про дуже важкі провини, зокрема, скоєні супроти Церкви та Святих Тайн. Цими повноваженнями священнослужителі архиєпархії мають можливість користуватися протягом року Милосердя. Сповненою надзвичайних емоцій і духовного піднесення була наша аудієнція з Святішим Отцем у залі папи Григорія VII де папа звернувся до нас з таким словом:

«Бути Місіонерами Милосердя вимагає від вас бути свідками близькості Господа Бога та Його способу любити», – зазначив Папа Франциск, вказуючи на значення цього «особливого знаку» Ювілейного Року, поділившись думками про те, що слід вчинити для того, щоб це служіння «звершувалося послідовно та стало конкретною допомогою» для тих людей, які приступатимуть до них.

І першим виміром, на якому наголосив Святіший Отець, є покликання виражати материнськість Церкви. «Ми не можемо допустити, – зауважив він, – щоб каяник не відчув материнської присутності Церкви, яка його приймає та любить. Якщо забракне цього відчуття задля нашої закам’янілості, то це, насамперед, завдасть великої шкоди самій вірі, тому що стане на заваді каяникові почуватися включеним у Христове Тіло». Тож входячи до сповідальниці, слід пам’ятати, що «це Христос приймає, вислуховує, прощає та дарує мир».

«Ми є Його служителями, – вів далі Папа, – і першими потребуємо отримати Його прощення. Тому, яким би не був гріх, який визнається, чи навіть коли людина неспроможна його висловити, але дає зрозуміти, про що йдеться, чого є достатньо, кожен місіонер покликаний пам’ятати про свій стан грішника та смиренно діяти, як канал Божого милосердя.

У неокатехуминальній спільноті є такий звичай, що коли людина сповідається і священик дає їй розрішення, то він її бере за дві руки і підносить з колін. Так, немовби, очі навпроти очей зустрічаються. Тобто, людина, коли в гріху, перебуває низько, а через акт прощення Бога відновлює свою людську гідність, стає наново людиною. Це дуже символічний жест. А сповідь – це великий дар, який Господь лишив Церкві..»

Отці мали нагоду доторкнутися і помолитися біля мощей святого отця Піо з Петрельчіно і святого отця Леопольдо Мандіча. Ці монахи-капуцини, один з яких жив у минулому столітті, інший – у позаминулому, були сильними проповідниками і добрими сповідниками. Папа спеціально просив, аби їхні мощі привезли, як приклад для нас.

Отець Піо – це дуже відомий святий в Європі. Феноменальним був за життя і феноменальним залишився після смерті. Його мощі є нетлінні, тобто тіло зберігає еластичність – не розкладається. Сучасна наука не може пояснити цього чуда. В Католицькій Церкві офіційно визнано автентичними два випадки стигматизації (святий Франциск і отець Піо). Папа Франциск поставив цих велетів святого Духа перед наші очі, як планку до якої потрібно стреміти.

У середу, 10 лютого, у Римо-Католицькій Церкві розпочався піст. Отці мали спільну Божественну в базиліці святого Петра з Папою Франциском. Це найбільша в світі церква, яка вміщає 20 тисяч людей. Відтак зустріч з братами, приналежними до Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, які здобувають вищі студії у Римі, ми мали в колегії святого Йосафата. Отці пройшли Святі Двері чотирьох Римських базилік та виконали умови повного відпусту. 

Повідомив о. Василь Баглей