Під час благодійного заходу у Тернополі відтворили унікальний обряд вінкоплетення (фото, відео) 

Унікальний весільний обряд вінкоплетення, що досі побутує у селі Гермаківка на Борщівщині, відтворили під час культурно-благодійного заходу “Традиції. Витоки. Ми” у Тернополі 15 листопада. Також тут можна було побачити виставку ікон, ознайомитись з міжнародним проєктом “Сорочка для захисника”, взяти участь у благодійному аукціоні. Подія об'єднала українське мистецтво, ремесла та традиції з важливою метою — зібрати кошти на дрони-перехоплювачі для бригади “Рубіж”. На локації діяв тематичний ярмарок, де охочі могли придбати намиста, ляльки-мотанки, пряники, вінки та інші вироби ручної роботи. 

Авторка проєкту – тернопільська волонтерка Майя Юркевич, організатори ГО “Традиції ЮА” у співпраці з благодійним фондом “Створені перемагати”. 

Мета заходу – нагадати про наші традиції, що сьогодні ми воюємо не лише за територію, а й за нашу мову, віру, культуру. Сьогодні тут зібралися майстрині, дизайнери, громадські, культурні, мистецькі діячі з різних куточків України. Ми презентуємо проєкт, також збираємо на дрони, – каже керівниця благодійного фонду “Створені перемагати”, голова ГО “Традиції ЮА” Майя Юркевич.

Багато учасниць вже не вперше долучаються до подібних ініціатив. Серед них — Галина Сорочинська, брат якої вже два роки перебуває в полоні.

Я вирішила долучитися до цього заходу, приготувавши свої смаколики. Я представили свій лот і буду щаслива, якщо зможу допомогти військовим, – каже учасниця заходу Галина Сорочинська. 

Особливою частиною заходу стало відтворення обряду вінкоплетення. Ця давня традиція й досі збереглася на Борщівщині. Під час дійства молода символічно прощалася з дівоцтвом та разом з дружками плела вінок з барвінку — символа вічного кохання та вірності. 

Відтворення обряду та майстер-клас із вінкоплетення провели дослідниці і популяризаторки народних звичаїв і традицій Галина Завіша, Галина Гнатишин, Леся Сута, Наталя Українець. 

Додому до молодої приходили ввечері. Відбувалося вінкоплетення – це прощання з дівоцтвом та юнацтвом молодих. Треба було сплести вінок, для чого використовували червоні нитки, щоб була щасливою доля. За основу брали прядиво із конопель, його обвивали барвінком, шили спеціальні ось бинди, які потім, складаючи докупи, створювали весільний вінок, – пояснює процес створення вінка майстриня Галина Завіша.

Обряд супроводжувався веселими піснями, інколи на вінкоплетенні збиралися по 20 і навіть 30 дружок, розповідають дослідниці. 

Три листочки складали і прошивали ниткою. Треба було скріплювати дуже обережно, щоб нитка не пошкодилась. Адже згідно народних звичаїв, все це впливає на долю нареченої. Нашивали такі бинди, клали на хліб і виготовляли віночок у вигляді шапочки, скріплювали її і виходив такий віночок, – додає майстриня Леся Сута. 

Відтворення обряду вінкоплетення 

Саме в такому барвінковому вінку наречена йшла до церкви по благословення шлюбу. А перед тим, як одягнути вінок, брат садив її на подушку, на коліна клали хліб, а мати розплітала косу — ще одна важлива традиція.

Важливою частиною заходу став благодійний аукціон, де представили лоти, пов’язані з українськими традиціями та культурою. Серед них — старовинна українська запаска, традиційний керамічний сервіз, ікона Святого Архангела Михаїла, написана Володимиром Шерстієм на дошці від ящиків з-під боєприпасів, книги з техніками вишивки. А також прапор зенітного ракетно-артилерійського дивізіону з підписами військових. Загалом під час благодійного заходу взялося зібрати 242 тис. грн для захисників, повідомила волонтерка та авторка проєкту Майя Юркевич.

Детальніше - у сюжеті:

Фото Терену і Романа Жаровського