Понад місяць життя в окупації: історія жительки Херсона, яка переїхала на Тернопільщину

Анастасія Іщенко однією з перших бачила, як від снарядів руйнувалися будинки, як гинули люди та чула, як від ракетних обстрілів здригалася земля

Приватний будинок Анастасії Іщенко в Херсоні – неподалік Антонівського мосту. Що довелося пережити жінці та її сім’ї, можна лише здогадуватися. Майже півтора місяця  життя в окупації залишило гіркий відбиток у душі. Лише десятого квітня їй разом із сім’єю вдалося виїхати з міста. Батьки Анастасії, які жили в самому центрі Херсону, вперто не захотіли покидати свою квартиру, батьки чоловіка залишилися на лівому березі Дніпра…

Про це пише «Сільський господар плюс».

Вона однією із перших дізналася, що таке війна. Бо її рідне місто одним із перших днів повномасштабного вторгнення атакував підступний ворог. Вона одна з перших бачила, як від снарядів руйнувалися будинки, як гинули люди та чула, як від ракетних обстрілів здригалася земля. Найстрашніше було за дитину…

Тож жінка вирішила: треба якось рятуватися від пекла і горя, принесених  окупантами. Довелося  подолала чималий шлях, проїхати через численні блокпости, поки дісталися  Тернопільщини. У селі Сидорів, що на Чортківщині, сім’я поселилась у хаті, у якій колись проживала далека родичка по чоловіковій лінії. Тут уже десятий місяць. Багато у чому надають допомогу односельці та сільський староста, за що сім’я Анастасії щиро вдячна. Назарчик знайшов тут друзів, добре розмовляє українською. Нещодавно, у зв’язку з нинішньою ситуацією, на численні прохання Анастасії все-таки приїхали її батьки. Отож жінці є чим зайнятися.

До того ж Анастасія проводить заняття онлайн зі студентами, адже вона –  викладачка у Херсонському державному університеті та у КЗСМО «Художня школа» при Херсонській міській раді. Вона закінчила художню школу, академічний ліцей зі спеціальності образотворче мистецтво, Херсонський державний університет, де і залишилася працювати на кафедрі образотворчого мистецтва та дизайну, паралельно закінчивши аспірантуру з педагогіки. Викладає декоративне мистецтво, скульптуру та пластичну анатомію, основи об'ємно-просторової композиції, ексклюзивні техніки, керує виробничою практикою студентів. Також викладає в художній школі загальну композицію. І творить... Її роботи не раз демонстрували на різноманітних всеукраїнських виставках.

А ще, за словами старости села Сидорів Миколи Москалюка, пані Анастасія бере активну участь у житті села. Зокрема, у підвальному приміщенні будинку культури, де  облаштовано укриття, барвисто розписала стіни, і це колись, без сумніву, ввійде в історію села.

Нині жінка живе думками про рідний Херсон і з нетерпінням чекає на Перемогу, мріє про повернення у власний дім, який, на жаль, зазнав часткової руйнації…

Марія МАЙДАНЮК

переселенціісторіяВійна