Верховна Рада ухвалила закон, що має впровадити в Україні повноцінний електронний облік військовозобов'язаних. Довго ці зміни наполегливо просували міністерство оборони і генеральний штаб Збройних сил. Не в останню чергу для вдосконалення мобілізації. Про це пише BBC.

У вівторок, 16 січня, закон, попри тривалі дискусії в сесійній залі, підтримали 249 депутатів.

Хоча перший закон про створення електронного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» ухвалили ще 7 років тому, повноцінна цифровізація обліку резервів ЗСУ так і не відбулася.

Через це, наприклад, неопоодинокими були ситуації, коли військовим, що вже служать на фронті, працівники ТЦК (територіальні центри комплектування, колишні військкомати) виписували повістки і навіть намагались притягнути до відповідальності як ухилянтів.

Крім того, військовозобов'язані громадяни були змушені кожного разу оновлювати свої дані в ТЦК, приносячи гори паперових довідок про актуальний сімейний стан, місце роботи і проживання.

Профільний заступник міністра оборони Катерина Черногоренко заявила, що суттєво покращити якість військового реєстру вдалося лише наприкінці минулого року.

Завдяки верифікації з іншими державними реєстрами ми збільшили якість наповнення даних з 27% до 88%, видалили дублі та неактуальні дані.

Однак для удосконалення механізмів верифікації і внесення інформації в реєстр міноборони наполягало на ухваленні законопроєкту №10062. Його в міністерстві назвали «критично важливим».

Документ розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу, – йшлось у заяві відомства.

Що передбачає законопроєкт?

Слід зауважити, що в першому читанні проєкт закону №10062 ухвалили ще на початку листопада минулого року. Але при підготовці до другого читання у нього внесли сотні правок, які суттєво змінили текст документа.

Однак основна ідея законодавчої новації полягала в значному розширенні персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, які будуть вноситись до реєстру «Оберіг».

Зокрема, туди з інших державних реєстрів потраплятиме інформація про номери телефону і адреси електронної пошти, відомості про володіння іноземними мовами, відомості про документи, що дають право громадянину України на виїзд за кордон та повертатись, а також інформацію про адміністративні правопорушення і кримінальне переслідування.

Також в реєстрі будуть відомості про наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю.

Крім того, в «Оберегу» буде інформація про результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях.

Уся ця інформація буде доступна через електронний кабінет військовозобов'язаного.

Персональні дані в реєстр будуть вноситись без згоди громадянина, окрім даних про його членів сім'ї.

Важливою новацією закону є також створення реєстру військовослужбовців.

Це має на меті спрощення процесу отримання статусу УБД (учасника бойових дій) для військових, які мають на це право. Довго ця процедура була складною, затягнутою в часі і вимагала збирання великої кількості паперових довідок.

Закон пропонує перевести це в електронний формат.

Відомості про безпосередню участь громадянина у бойових діях будуть зберігатися у відокремленому програмному модулі реєстру. Необхідні документи для цього він або його родичі зможуть подати не у письмовому, а в електронному виді.

Статус УБД військовим набуватиме автоматично після формування витягу з реєстру разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-коду, штрих-коду, цифрового коду).

Також в електронному форматі можливо буде встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Сервери за кордоном

Спірним аспектом закону, на якому наголошують депутати, є норма про можливість використання закордонних «хмарних технологій» для зберігання і обробки даних з реєстрів міноборони.

Раніше законодавство забороняло зберігання такої інформації поза межами України.

Але при підготовці законопроєкту до другого читання депутати внесли правку про можливість використання «хмарних технологій» країн НАТО:

Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення міністра оборони України та генерального штабу Збройних сил України з невідкладним повідомленням комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Секретар комітету з нацбезпеки, депутат від фракції «Голос» Роман Костенко каже, що це недопустимо.

Не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном! Тим більше системи бойового управління під час війни! – наголосив він. - Це приклад «простих рішень», що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо.

Міноборони, своєю чергою, заявляє, що розміщення українських електронних систем у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО допоможе Україні.

Буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури), - кажуть в Міноборони.

Також це, за словами Міноборони, прискорить та розширить доступ Сил оборони України до розвідданих союзників і посилить захист даних від кібератак ворога.

Колишній заступник міністра оборони з питань цифровізації Віталій Дейнега також наголосив на проблемі із «закордонними серверами».

Законом 10062 ми розписуємось у власній неспроможності захищати державну таємницю без корупції і віддаємо секретні дані у хмари інших держав. Цей закон дійсно суттєво спростить цифровізацію армії. Ми могли б краще, але для цього потрібні трохи складніші рішення, - заявив він.