Реформа місцевого самоврядування, а не територій
Сьогодні тільки ліниві не говорять про адміністративно-територіальну реформу. Інколи щодо неї так сперечаються, що аж іскри летять.
Так, 11 червня під час сесії Тернопільської обласної ради активну дискусію викликало питання «Інформація Тернопільської обласної державної адміністрації про стан підготовки перспективного плану формування територій громад Тернопільської області». Опонентами у дебатах виступили народні депутати України Михайло Головко та Роман Заставний. І все ж після довготривалого обговорення політики зійшлись на одному – ця реформа є необхідною для Української держави…
Сьогодні створено 37 громад
«Перш ніж обирати ці громади, ми проаналізували всю статистичну інформацію за 12 показниками, такими, як надходження податків, стан агропромислового комплексу, економіки, земельні питання, освіта, медицина тощо. До уваги, насамперед, береться увесь список підприємств, які у тій чи іншій громаді є платниками податків і створюють робочі місця», - каже Іван Бабійчук, в.о. заступника голови Тернопільської ОДА.
Він додав, що у результаті обговорення та перевірки статистичних даних робоча група на першому пленарному засіданні створила 56 центрів громад. Щодо 26 з них не було жодних запитань чи сумнівів. Решту активно обговорювали. І перед сесією обласної ради подали список із 37 громад.
Це: Бережанська, Борщівська, Скала-Подільська, Мельнице-Подільська, Бучацька, Золотопотіцька, Гусятинська, Гримайлівська, Копичинська, Хоростківська, Заліщицька, Товстенська, Збаразька, Вишнівецька, Зборівська, Залозецька, Козівська, Кременецька, Почаївська, Лановецька, Монастириська, Підволочиська, Скалатська, Підгаєцька, Теребовлянська, Микулинецька, Золотниківська, Тернопільська, Байковецька, Великобірківська, Великогаївська, Мишковецька, Чортківська, Білобожницька, Нагірянська, Шумська, Великодедеркальська.
«Ще раз хочу наголосити, що при обранні центрів громад ми керувалися методичними нормами, розробленими Кабінетом Міністрів. Були відповідні вимоги, через які із 52 стало 37. Та ми ще й досі обговорюємо деякі міста чи села, які в перспективі можуть стати центрами», - зауважив пан Бабійчук.
В.о. заступника голови Тернопільської ОДА заявив, що сьогодні триває активне обговорення створення центрів громад у Козлові Козівського району, Коропці, Великому Глибочку… Та потрібно, щоб не лише робоча група, а й керівництво цих населених пунктів робило певні кроки, переконувало довколишні села вступити в їхню громаду.
«Відповідно до методики надзвичайно важливу роль відіграє демографічний фактор. Будь-який інвестор, обираючи територію, хоче бути впевненим, що там будуть працівники, споживачі тощо. Тому найменшою за кількістю жителів у нас є громада, у якій проживають близько 10 тис. людей.
Адміністративно-територіальна реформа – це реформа органів місцевого самоврядування, а не територій, переконаний посадовець. У результаті керівники територіальних громад матимуть великі повноваження, а відповідно і відповідальність.
«Таким чином можна наблизити владу до громадян, - наголосив Іван Бабійчук. - Тож на нинішній день ми подали перспективний план в обласну раду, який вона розглянула. І протягом ще двох тижнів обговорюватимемо всі питання, які залишились по решті громад».
Які були основні критерії поділу на громади?
З цим питанням ми звернулися до директора Офісу реформ Віктора Литвинчука.
«Тема адміністративно-територіальних реформ не нова. Її порушували ще й у 2005-2006 роках. Та через низку причин так і не реалізували», - розпочав розмову Віктор Юхимович.
У нього запитали, чим відрізняються спроби здійснити реформи у 2005-2006 роках від сьогоднішніх?
«Перш за все – критеріями підходу. Якщо тоді основними пріоритетами були населення і територія, то нині – доступність, спроможність громад та добровільність об’єднання.
Доступність визначається в перспективному плані і методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів 8 квітня цього року. Основне її завдання – наблизити для громадян якісні адміністративні і соціальні послуги. Другий критерій - спроможність. Громада за рахунок органів самоврядування, власних резервів повинна мати змогу забезпечувати населення усіма необхідними послугами та задовольняти нагальні потреби. Наприклад, надавати освіту, медичне обслуговування, охорону правопорядку, послуги у соціально-культурній сфері тощо. Така громада має бути забезпечена відповідним кадровим, інфраструктурним ресурсами», - відповів директор Офісу реформ.
За словами Віктора Литвинчука, об’єднана територіальна громада виходить на прямі міжбюджетні стосунки: держава – громада. Таким чином позбудуться посередників і громада використовуватиме державні кошти на власний розсуд.
Третім критерієм, який викликає найбільше суперечок та обговорень, є добровільність об’єднання. Чимало сіл сумнівалися, у яку із громад їм найкраще вступати. Тож чи враховували під час поділу думку селян?
«Звісно! Держава не зацікавлена у тому, щоб залізною палицею заганяти людей в рай. Об’єднання в територіальні громади має відбуватися добровільно!
Формування перспективного плану і його затвердження не призводить до автоматичного створення громад. Перспективний план – це погляд держави на новий територіальний устрій. Держава не змушує, а пропонує! Тому той чи інший населений пункт сам приймає рішення, куди йому вступати, проте відповідно до чинного українського законодавства», - зауважив Віктор Юхимович.
«Ми мусимо зробити цю реформу, щоб покращити рівень життя»
У цьому переконаний Володимир Харченко, директор департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження обласної державної адміністрації.
«Незадоволені є і будуть. Адже зміни для людей – це завжди щось незрозуміле. Багато не усвідомлюють, для чого проводиться ця реформа. До того ж загальні виступи політиків, народних депутатів на побутовому рівні, коли вони намагаються донести до жителів того чи іншого села важливість нинішніх дій, лише збільшує негатив. Та я переконаний, що згодом усе відрегулюється», - сказав Володимир Михайлович.
Директор департаменту архітектури повідомив, що попередньо вони представляли перспективний план у Києві, у Міністерстві регіонального розвитку за участю асоціації міст України. Захід відбувся успішно, концепція, розроблена робочою групою, отримала схвалення. Тому, на думку Володимира Михайловича, підготовка до реформи йде у правильному напрямку.
Тож після схвалення перспективного плану обласною радою його передадуть на розгляд Кабінету Міністрів. А відтак почнеться добровільне об’єднання громад.
Зоряна ДЕРКАЧ.