Ректор ТДМУ ім. І. Горбачевського Михайло Корда: «У студентські роки підзаробляв, розвантажуючи вагони» (фото)

– У старших класах хотів стати фізиком, часто отримував призові місця під час олімпіад різного рівня, – розповів про підготовку до студентства ректор Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського Михайло Корда, з яким ми розмовляли з нагоди Дня українського студента. –  Але уже перед вступом у виш коливався між фізикою і медициною. Щоб став лікарем, хотіли батьки. Врешті зробив вибір на користь медицини. Вчився в ТДМУ ім. І. Горбачевського.

Коли згадую студентство, відчуваю ностальгію за молодістю. Всі хочуть повернутися в дитинство або особливо в студентські роки, бо вони справді найкращі в житті, пише «Погляд».

Усі роки студентства жив у гуртожитку на вул. Живова. У кімнаті нас було троє. Їли спільно – все, що привозили з дому, йшло у «загальний колгосп». Традиційна страва, яку готували самі, – смажена картопля з тушонкою. Участь у приготуванні їжі брали всі – Ігор чистив картоплю, я різав, Василь – смажив. Інколи ходили поїсти до однокурсниць, словом, як у гуртожитку.

Лікарі навчаються 6 років, впродовж цього часу доводилося складати визначальні іспити, наприклад, як було з анатомії – на цій кафедрі вчилися півтора року. Я цей іспит здав достроково. Нас було восьмеро, здається, хто від іспиту «звільнився» швидше, ніж інші, склавши успішно тести на електронних машинах, комп’ютерів тоді ще не було.

У вільний час грали в футбол. На побачення з дівчатами всі йшли в кінотеатри «Україна» або «Перемога». По чорно-білому телевізору показували лише два канали – російський і український.

Стипендію мав підвищену – 45 крб., нормальні гроші, якщо врахувати, що двічі на місяць я їздив додому в Львівську область, де батьки теж давали якісь кошти, продукти. На витрати в місяць у середньому було 100 карбованців. Хліб коштував 16 коп., пакет молока 0,5 л – 15 коп., квиток в кіно – 70 коп. (це – найдорожчий в кінотеатрі «Україна»). На похід в ресторан з дівчиною треба було мати 10 карбованців.

З одногрупниками підзаробляв на розвантажуванні вагонів. Розвантажували кавуни, цибулю, воду, спиртне. За вечір можна було заробити 10 крб. Для порівняння, у робітника на заводі в ті часи зарплата становила 120-160 крб. в місяць, у колгоспника – 25 крб.

На літніх канікулах студенти їздили в будзагони в Сибір. Пам’ятаю, одного разу за неповних 2 місяці заробив 1000 карбованців.

Після закінчення університету залишився працювати в аспірантурі на кафедрі «Медичної біохімії», почав займатися науковою роботою, потім дисертація, був асистентом, доцентом, професором, завідуючим кафедрою, тривалий час працював за кордоном.

Теперішні студенти мають набагато більші можливості, «просунутіші», так б мовити, що вже говорити про вільний доступ до будь-якої інформації.

У 80-ті роки Радянський Союз у світі вважався «імперією зла». Ми не знали, що робиться в світі. Пропаганда працювала цілодобово. Перед теперішніми студентами світ відкритий, лише вчися і використовуй можливості.

Кожні два тижні, а то й частіше, в наш університет приїжджають польські делегації з метою рекрутації студентів на роботу в Польщу. Спочатку я опирався цьому процесу, але згодом припинив.

Студентів у ТДМУ ім. І. Горбачевського нині 5500 осіб, з них іноземних – 1500. Блискучі, як і ліниві студенти бувають і серед українців, і між іноземців. До прикладу, деякі студенти 5-6 курсів нашого університету, які родом з Африки, успішно склали американські іспити і виїхали до США, де їм вже не треба перескладати іспити, а можуть відразу приступити до пошуку резидентури. Тобто знання наш виш дає повноцінні.

Вартість навчання для іноземців у середньому становить 4100 дол. на рік, для українців – 21 тис. грн.

Фото прес-служби ТДМУ ім. І. Горбачевського