Рідкісне видання, за яке колись могли стратити, побачило світ у Тернополі (фото)
Унікальну книжечку кишенькового розміру видав у Тернополі Благодійний фонд «Вірую». Це - «Календарець Захисника України - 2016».
Принесли, щоб про неї знали усі
А видруковано цю книгу, у якій 176 сторінок, на основі іншого видання, що з’явилося майже 75 років тому. Йдеться про «Календарець Українця-Націоналіста» 1942 року.
- Був час, коли за цю книгу можна було «загриміти» у сталінські табори, а то й навіть, ще гірше – бути страченим, як націоналіст, - розповідає громадський активіст із Бережанщини Василь Болєщук. - Коли у січні цього року у Тернополі була дванадцята церемонія нагородження орденом «Народний Герой України», ми із «Дідом Майданом» – Іваном Мандриком, принесли цю книжку людям, які організовували такий патріотичний захід. Тоді й зародилася думка, щоб перевидати таку книгу, щоб її побачило якомога більше людей. Знайшлися й добродії із Благодійного фонду «Вірую», які взялися за цю справу.
Засновник та голова цього Фонду Олексій Левенець каже, що разом із однодумцями підхопив ідею патріотів, добре знаних на Тернопільщині.
Ця книга варта багатьох томів
- Видання направду унікальне. Як взяв його у руки, то аж мороз тілом пробіг. Зачитані, пожовклі сторінки, але яка там сила, яка потужна енергетика струменить з цих листочків! Одразу зрозумів, що ця невеличка книжечка варта багатьох томів, бо у ній сконцентровано силу духу українського народу та борців за незалежну Україну, – розповідає пан Олексій. - «Календарець» відкривають 10 заповідей, гімн, 44 правила українського націоналіста. Тут же – молитва до України. Ось фрагмент, який особливо запав мені у душу. Звучить він так:
«Україно! Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки катованих в льохах і тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло я йшов у бій так, як ішли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції – полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком загребані. Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ і СОБОРНА!»
Відгомін повстанських друкарень
Олексій Левенець розповідає, що «Календарець» 1942 року був таким собі кишеньковим посібником, у якому в лаконічній, доступній формі, крім знаменних дат в історії України, відмічались й події на щодень року, події, що мали патріотичне значення для кожного українця.
- Сторінки видання проілюстровані тодішніми повстанськими гравюрами, карикатурами на німецьку та радянські окупацію. Були тут і поетичні рядки, фрагменти цитат ідеологів українського націоналізму. Окремий блок присвячено молитвам, повстанським пісням, гуморескам, - продовжує Олексій Левенець. – Я спеціально поцікавився в архівах визвольного руху про те, як же друкувалися подібні видання. Закономірно, що вся технологія виготовлення підпільних видань тоді була підпорядкована суворим законам конспірації. Історики відзначають невеликий формат усіх без винятку підпільних друків, що пов’язано з економією паперу, а також необхідністю мобільно транспортувати і ефективно переховувати літературу. Зрозуміло, якість друку в підпіллі не могла бути високою з огляду на непристосованість приміщень, постійний брак досвідчених фахівців, використання низьких ґатунків паперу і поліграфічних На особливу увагу заслуговують роботи художників-ілюстраторів Ніла Хасевича — «Зота» і Михайла Черешньовського. Дереворити Ніла Хасевича з відповідними написами на звороті видавали як окремі листівки, ними прикрашали титульні сторінки періодичних видань і брошур, друкували в альбомах. До неї, часто титульні сторінки видань заборонялося прикрашати візерунками, не можна було також «вишивати» на обкладинках політичних статей чи журналів, що їх передруковували на друкарських машинках, - каже пан Олексій.
«Календарець», що зміцнює наш дух
Голова Благодійного фонду «Вірую» Олексій Левенець далі розповів, що «Календарець» 1942 року було вирішено доповнити деякими сучасними матеріалами і тоді вже видати.
- Зрозуміло, є тут календар на 2016 рік. Помістили і деякі поетичні твори наших сучасників, репродукції малюнків на повстанську тему, спогади повстанського лікаря Марії Антонюк, зразки сучасного гумору що стосується тих, для кого Україна завжди була ласим шматочком. Додали також положення про започатковану нами громадську відзнаку – орден «За Спасіння Життя», яким щорічно нагороджуватимуть медичних працівників, людей, котрі з ризиком для себе рятують життя інших, або тих, хто своєю працею сприяє спасінню життя людей. Надруковано й перелік перших номінантів цієї нагороди, є місце й для нотаток, різних записів. На обкладинках подано текст молитви за Україну, інформацію про Леоніда Ковальчука – видатного реформатора медичної освіти та охорони здоров’я, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки, задля вшанування якого та становлення поваги й вдячності суспільства і було засновано згаданий орден.
- «Календарець Захисника Вітчизни 2016» поки що видрукували накладом у 2 тисячі. Якщо буде потреба, надрукуємо ще. Користуючись нагодою, хотів би подякувати людям, які долучилися до підготовки та друку цього видання. Це, зокрема, керівництво ТДМУ, проректор цього вишу, професор Олександр Ковальчук, Ольга Швед, Наталія та Олег Кіналі, Василь Болєщук, отець В’ячеслав Кізілов, - сказав Олексій Левенець.
На його переконання, книга, підготовлена цими людьми, підніматиме дух кожного, хто захищатиме Україну на її передових рубежах і тих, хто своєю працею додає їй міцності, обороноздатності, економічної та політичної незалежності.
Орест САРМАТСЬКИЙ
Фото автора