Що робити тернополянам із «хрущовками»?

Розвинуті держави давно переймаються питанням зниження енергоспоживання будівель. Вони розробляють і впроваджують новітні енергоефективні технології, вдосконалюють та будують так звані «розумні будинки». Наша країна теж не залишається осторонь і в останні роки активно рухається у цьому напрямку.

Житловий фонд України споживає близько 40% всіх енергоресурсів, а понад 95% будинків фактично не відповідають нормативам та вимогам коефіцієнту теплового опору. Як результат – багатоквартирні будинки споживають катастрофічно велику кількість енергоресурсів, а зростаючі тарифи – суттєво позначаються на гаманцях українців. А особливо тих, хто мешкає у старих п’ятиповерхових будинках, так званих «хрущовках».

Починаючи з 1955 року почали масово будувати дешеве малогабаритне житло із дотриманням мінімальних санітарно-гігієнічних вимог. У подальшому ці будинки планували знести, адже термін їх експлуатації становив 50 років, але вони експлуатуються досі. Хоча це не єдина їхня проблема.

Другою суттєвою проблемою «хрущовок» є надмірне енергоспоживання, що в декілька разів перевищує аналоги в країнах Європейського Союзу. Для прикладу візьмемо Тернопіль. Якщо перевести спожитий газ, теплову енергію та електроенергію за 2012 рік у кВт год та поділити на опалювальну площу житлового фонду (4,5 млн кв. м), то на 1 кв. м припадає 294 кВт год. Сукупні витрати лише за газ та електроенергію дорівнюють бюджету міста, що неприпустимо для його сталого розвитку.

(За інформацією, наданою Управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради)

У країнах Європи тариф на газ стимулює жителів вкладати гроші в енергоефективність, адже вони розуміють, що рано чи пізно це окупиться. Для прикладу, Королівство Швеція має один із найбільших тарифів у світі і в 2015 році запланувало до 2030 року повністю перевести свою економіку з вуглецевих носіїв на альтернативні джерела енергії. Вже зараз там є нормою будівництво будинків типу Zero Energi. Над цим варто замислитись і українцям.

Існує два способи подальшої роботи із «хрущовками»: реконструювати або зносити.

Першим шляхом пішли країни Прибалтики. Вони проводять так зване оздоровлення будинків – їх утепляють всередині, замінюють старі вікна, роблять косметичний ремонт фасадів. У такому вигляді «хрущовки» можуть прослужити ще 40 років, але не більше.

 Натомість у Східній Німеччині такі будинки знесли майже одразу після того, як їхні мешканці з’їхали у Західну Німеччину.

Що ж робити тернополянам?

«Оскільки сьогодні місто не планує зносити «хрущовки», жителям потрібно підлаштовуватися під сучасні умови і продовжити термін експлуатації основних конструктивних елементів та підвищити комфортні умови проживання. Зменшити енергозалежність та комунальні платежі можна лише шляхом проведення комплексної термомодернізації будівлі», – наголосив Павло Савечко, завідувач сектору енергозбереження управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради.

Нагадуємо, що в Тернополі діє місцева Програма енергоефективності, енергозбереження та термомодернізації будівель житлового фонду на 2015-2020 роки, яка передбачає фінансування «70 на 30», за якою 70% платить держава, а 30% – споживач, і якою скористалося уже чимало мешканців міста.

Регіональний прес-секретар житлово-комунальних

та енергетичних програм

Громадянської мережі ОПОРА

Наталія Радковська