Що робити тернополянам із спадком Микити Хрущова?

Під час битви за Тернопіль було зруйновано 90% будівель та споруд

За останніх 100 років Тернопіль побував у семи державних утвореннях, кожне з яких залишило свій слід у його історії та зовнішньому вигляді. У 1939 року населення файного міста згідно перепису складало 39,5 тис. чоловік, але все кардинально змінилось на початку весни 1944 року, коли відбулась битва за Тернопіль, що призвела до повної руйнації 90% будівель та споруд.

Станом на сьогоднішній день експлуатується 5 шкіл, 1 дошкільний заклад та лише 1734 квартир забудови до 1939 року (Для порівняння, на вул. 15 Квітня нараховується 3145 квартир).

У 1948 року в Тернопіль вперше провели газопровід і це мало стати поштовхом для застосування нових технологій у будівництві житлового фонду та громадських споруд, але за 10 післявоєнних років було здано в експлуатації лише 436 (!) квартир.

Четверте листопада 1955 року

Схоже, такі негативні показники будівництва були зафіксовані по всій державі і цю ситуацію мали якось виправляти. Отож, 4 листопада 1955 року стає поворотним моментом у розбудові Тернополя радянської доби, адже саме тоді була прийнята Постанова ЦК СРСР «Про усунення надмірностей у проектуванні і будівництві», яку підписав Микита Хрущов. Простою мовою суть нових норм зводилась до того, щоб за дешеві кошти можливо було збудувати якомога більше квадратних метрів малогабаритного житла із дотриманням мінімальних санітарно-гігієнічних вимог. У подальшому ці будинки планували знести, адже термін їх експлуатації становив лише 50 років, але  вони до цих пір експлуатуються і це не остання проблема «хрущовок».

Як бачимо, в кінці 50-их у Тернополі спостерігається позитивна динаміка розбудови, а в наступні десятиліття цей темп лише збільшувався. Тим часом, вже в травні 1972 року у місті святкували народження 100-тисячного мешканця.

Другою суттєвою проблемою «хрущовок» є їх надмірне енергоспоживання. Для прикладу, якщо перевести спожитий газ, теплову енергію та електроенергію за 2012р. в кВт год. та поділити на опалювальну площу житлового фонду 4,5 млн. кв.м., то на 1 кв. м. припадає 294 кВт год, що в декілька раз перевищує аналоги в країнах Європейського Союзу. Якщо ж говорити про грошовий еквівалент, то сукупні витрати лише за газ та електроенергію дорівнюють бюджету міста, що є неприпустимим для його сталого розвитку.

У країнах Європи тариф на природний газ стимулює населення витрачатися на енергоефективні заходи. Для прикладу, Королівство Швеція має один із найвищих тарифів у світі і в 2015 році запланувало до 2030 року повністю перевести свою економіку з вуглецевих носіїв на альтернативні джерела енергії. Вже зараз там є нормою будівництва будинків типу Zero Energy.

Продовжити термін експлуатації основних конструктивних елементів, підвищити комфортні умови, зменшити енергозалежність та комунальні платежі можна лише шляхом проведення комплексної термомодернізації будівель.

Нагадуємо, що у Тернополі діє місцева Програма енергоефективності, енергозбереження та термомодернізації будівель житлового фонду м. Тернополя на 2015-2020 роки, яка передбачає співфінансування 70/30

По питаннях  термомодернізації багатоповерхових будинків мешканці можуть проконсультуватись із працівниками сектору з питань енергозабезпечення (вул. Коперника,1/209 тел. 525833, gkge@ukr.net) та додатково мають можливість скористатись компенсацією з державного бюджету по програмі «теплих» кредитів.

Підготував завідувач сектору енергозабезпечення управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР Павло Савечко.

Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР