Шкільна сільська глибинка на Тернопільщині поступово комп’ютеризовується
Сільські школи області починають навчальний рік із новими комп’ютерами.
«Копмп’ютерна» радість у Потуторах
Дванадцять нових комп’ютерів, інтерактивну дошку та проектор отримала напередодні навчального року одна із найвіддаленіших шкіл Тернопільщини у селі Потутори.
- Обладнання закуплено за рахунок коштів Державної субвенції на розвиток і підтримку опорних шкіл. Усі комп’ютери – нові і будуть використовуватися виключно для навчання дітей. Всього від Міністерства освіти школи області отримають 737 комп’ютерів. Розподіляємо їх, враховуючи наповнюваність шкіл. Опорні школи отримають по 15 комп’ютерів, усі решту – 1-2 комплекси по 10 комп`ютерів, - розповіла начальник обласного управління освіти і науки Ольга Хома.
За її словами, на закупівлю комп’ютерного обладнання для опорних шкіл з бюджету виділено 200 млн грн. Нині на Тернопільщині згідно з підсумками конкурсу на кращий проект опорної школи переможцями визнано 7 опорних навчальних закладів з 34 філіями.
- Нові комп’ютери – це, звичайно, приємно, але ще одна приємна новина очікує школярів та педагогів Потуторівської школи. Через місяць-два у цю школу, як першу опорну школу у Бережанському районі буде вкладено 2 мільйони гривень. Вони підуть на ремонт. Зокрема, планується замінити дах на сучасне європейське покриття.
- Виділили понад 1 мільйон вісім тисяч гривень на заміну опалення, встановлення сучасного котла на альтернативному паливі. А також за ці кошти відремонтуємо їдальню, шкільні майстерні, облаштуємо спортивний майданчик. Важливо, що дотримано системний підхід, ця школа не виняток в нашому районі, - каже голова Бережанської райдержадміністрації Володимир Петровський. .
А щодо самих комп’ютерів, то керівництво школи у Потуторах на новинки покладає великі надії.
- Попереднім комп’ютерам вже півтора десятки років і працювали вони дуже повільно. Тепер же учні зможуть опановувати не тільки інформатику, але й історію, природознавство та інші предмети з використанням інтерактивних методик. Кілька років тому наша учениця набрала по 200 балів із двох предметів, - української мови та математики, цього року є і переможці обласних олімпіад і призери. Так що, сподіваємось, комп’ютеризація дозволить нам реалізувати інтелектуальний потенціал наших школярів, - каже директор Потуторівської школи Ольга Поляк.
Опорним школам – нові ПК, а решті?
За даними міністерства освіти, в Україні з 1 вересня запрацювало 144 опорні школи, на Тернопільщині, як згадувалось - 7. Для їхньої ефективної роботи – нові комп’ютеризовані ситеми – річ необхідна.
Тому Міністерство освіти і науки працює над втіленням великого соціального проекту в рамках угоди з Урядом Китайської Народної Республіки щодо поставки комп’ютерного обладнання для загальноосвітніх навчальних закладів України у кількості 23 500 комплектів. Про це, під час наради з керівниками департаментів освіти і науки обласних держадміністрацій, що відбулася в МОН, повідомив заступник міністра-керівник апарату Роман Греба.
- Завдяки цьому ми можемо обладнати близько тисячі шкіл сучасними комп’ютерними класами, а це близько 50 шкіл на кожну область, - зауважив Греба.
За словами заступника міністра Павла Хобзея, Міністерство зацікавлено у вирішенні питання забезпечення цього комп’ютерного обладнання ліцензійними програмами.
Зокрема, МОН вже домовилося з компанією Microsoft про велику знижку, а також спеціальні умови на програмне забезпечення та сервісне обслуговування цих комп’ютерів в межах країни.
У свою чергу, від областей чекають планів розподілу комп’ютерів. Перевагу матимуть опорні школи та школи, в яких проводилися літні мовні табори. Решта розподілять пропорційно до кількості учнів.
Коли ж у школах сучасні ПК витіснять комп’ютерний металобрухт?
Якщо освіті належить провідна роль у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні, то конкретна відповідь на це поки що риторичне запитання має бути вже завтра, а не через півстоліття, вважають в Інституті модернізації змісту освіти.
Верховна Рада України провела парламентські слухання, присвячені реформуванню галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвитку інформаційного простору нашої держави.
Безумовно, тема дуже актуальна для України. Вона хвилює освітян так само, як і науковців, керівників підприємств ІТ- галузі та парламентарів. Саме зі шкільної парти починається подорож у захоплюючий світ інформаційних технологій. У майбутнє! Керманичам держави варто пам’ятати застереження першого канцлера Німеччини Бісмарка, який свого часу сказав: «Той, хто економить на школах, буде будувати тюрми». Що ж маємо в Україні? На жаль, у нас продовжують економити на освіті й не мають коштів на нові тюрми…
Та чи все геть погано? Аж ніяк. Попри гостру економічну кризу, гібридну війну на Донбасі та інші негаразди ІТ- галузь у нас стрімко розвивається. Розвивається всупереч, а не завдяки. Мабуть, це ще один український феномен. Аналіз міжнародних рейтингів свідчить, що Україна за провідними індексами не пасе задніх, а знаходиться переважно в «золотій середині». За програмним забезпеченням, яке створюють наші розумники – гордість провідних українських ІТ- компаній, шикуються черги за кордоном. Вони заробляють для держави мільйони доларів прибутку, фактично не маючи від неї жодної підтримки.
Втім є й інший бік медалі. Наших «айтішників», які мають талант від Бога і отримали гарні знання у вітчизняних вишах, скрізь охоче беруть на роботу , створюючи всі умови для неї. Відтак українська технічна еліта щороку втрачає кілька тисяч кращих кадрів. Так названий «відтік мізків» набуває загрозливого масштабу і негативно впливає на економічну безпеку країни. У нас нема часу чекати далі. Хай там собака гавкає, а караван мусить іти далі. Тупцювання на місці смерті подібне!
Про це з тривогою говорили запрошені на слухання представники освітньої галузі, які у підсумку внесли чимало слушних пропозицій до резолюції парламентських слухань. Є сподівання, що їх почують. Інакше не може бути!
Позицію МОН з обговорюваного питання висловив Олег Дерев’янко, заступник міністра освіти і науки України. У презентації «ІКТ в освіті. Стратегія і пріоритети» він познайомив присутніх із рядом проектів, ініційованих МОН та Інститутом модернізації змісту освіти, успішна реалізація яких сприятиме активній інформатизації суспільства. Це, наприклад, «Академія навичок» і створення сучасної онлайн – платформи для дистанційної освіти школярів та обміну досвідом для вчителів.
При цьому Олег Дерев’янко загострив увагу на проблемах українських ЗНЗ в частині забезпечення комп’ютерами. Статистика цього сегменту виглядає доволі сумно. Якщо 97% шкіл України мають комп’ютерні класи чи ПК, то на 40% вони вже морально й фізично застаріли, 13% з них взагалі несправні. Ганебно й те, що школи користуються переважно неліцензійними програмами. Чого можна навчитись на такій «техніці»? В кращому випадку – набирати тексти. При цьому у ЗНЗ нема коштів для придбання нового обладнання та утилізацію комп’ютерного металобрухту…
Інтернет є. Але не для всіх
Інший оптимістичний, на перший погляд, показник стосується Інтернету, кажуть в Інституті модернізації змісту освіти. Здавалось би, 87% шкіл мають доступ до всесвітньої мережі, але, як правило, користування шкільними комп’ютерами з підключеним Інтернетом обмежується уроками інформатики, а в ряді випадків ним може скористатись тільки керівництво школи, бо ПК стоїть у … кабінеті директора.
Направду, саме освіті належить провідна роль в освоєнні дитячим та дорослим населенням України інформаційно-комунікаційних технологій, котрі у підсумку позитивно змінюють якість життя. Це аксіома. Тому провідні фахівці МОН та згаданого інституту не чекають, поки парламентські слухання, що відбулись, дадуть очікувані плоди. Вже активно стартувала робота над Концепцією розвитку ІКТ в освіті на 2016-2025 рр. Розробляється методика оцінки цифрових навичок. Запроваджується електронний документообіг в системі освіти. Збільшено кількість годин з інформатики для учнів 5-9 класів. Завдяки власним та партнерським програмам форсованими темпами триває навчання вчителів та дорослих. Перелік заходів для зміни ситуації на краще чималий. За активної фінансової підтримки планів МОН у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні з боку держави гарні результати не забаряться. Показово, що український бізнес в галузі ІТ державного сприяння не просить. Благає не заважати. Освіті ж без допомоги не обійтись. І державної, і батьківської. У цій справі не варто зважувати на терезах, хто має зробити більше. Бо ж йдеться про найдорожче – наших дітей.
Тому так важливо усіляко підтримувати добрі починання, що стосуються комп’ютеризації навчальних закладів Тернопільщини, Особливо це стосується сільських шкіл краю, де, нехай поступово, повільно, але робляться кроки задля того, щоб у тернопільській глибинці учні могли освоювати нові комп’ютерні технології.
Петро Овчарик
Фото автора