«Швидка» в Тернополі матиме єдиний диспетчерський пункт

Уже до кінця року на базі обласного Центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф заплановано створити єдину оперативно-диспетчерську службу. З її появою медики зможуть централізовано отримувати виклики та координувати виїзд бригад до пацієнта із врахуванням специфіки захворювання, територіальної приналежності та інших особливостей. У результаті, «швидка» приїжджатиме скоріше, а допомога стане якіснішою, стверджує головний лікар обласного Центру екстреної меддопомоги Михайло Джус.   Працюватимуть з єдиною базою Варто відзначити, що вже близько трьох років в Україні триває реформування системи надання екстреної медичної допомоги. Створення такої структури, як обласний Центр екстреної меддопомоги та медицини катастроф, коштувало області великих зусиль. Адже ця робота починалася у період, коли обласна рада в області фактично не працювала. Зараз на Тернопільщині створено 5 станцій, 23 підстанції та 26 пунктів швидкої медичної допомоги. Усього ж в області працює 91 бригада медиків екстреної меддопомоги, повідомляє Номер один. Нещодавно на Тернопільщині відбулася колегія Міністерства охорони здоров’я, де визначено, що реформування екстреної медичної допомоги проходить вдало. Тому в цьому році пріоритетом є створення в області оперативно-диспетчерської служби (ОДС). На її облаштування ЦЕМД отримав  7,6 млн. грн. Передбачається, що після створення служби всі виклики будуть приймати в Тернополі. Майже втричі збільшиться кількість диспетчерів - із трьох до восьми. Одні прийматимуть виклики, інші моніторитимуть процес надання допомоги. Для цього планують закупити нове обладнання, зокрема GPS для здійснення контролю за кожною машиною. - Уявіть собі ситуацію: надходить виклик із населеного пункту Підволочиського району. Та саме село знаходиться неподалік від Збаража. Але все одно виїжджати доводиться лікарям із Підволочиського району, - каже Михайло Джус. - Тепер ми будемо моніторити усі ці процеси. Зможемо бачити місце перебування кожної машини. На виклик виїжджатиме та бригада, яка знаходиться найближче. Екстрена допомога планує розвивати тісну співпрацю з первинною ланкою. У рамках створення ОД-служби буде сформовано архів медичних карток. Інформацію внесуть у спеціальну комп’ютерну програму. До неї матиме доступ як первинна ланка, так і швидка допомога. Виїжджаючи на виклик, лікарі зможуть побачити медичну картrу пацієнта і спрогнозувати, яка допомога йому необхідна, чи є протипокази до застосування певних препаратів тощо. Оперативно-диспетчерську службу буде створено на базі обласного Центру екстреної допомоги, а саме - на другому поверсі приміщення на вул. Рєпіна. - У нас є діюча диспетчерська та переплановано приміщення для другої диспетчерської. Уже добудовано приміщення під серверну. Змонтовано кабелі зв’язку та електромереж із двох підстанцій. Виділені кошти у сумі 7,6 млн. грн. будуть використані на монтаж обладнання: встановлення сервера, навігаторів, закупівлю та налаштування планшетів, меблів, комп’ютерів тощо, - каже Михайло Джус. У зв’язку з облаштуванням диспетчерської служби, Центр екстреної допомоги змушений виселити з приміщення дев’ять бригад, які раніше знаходились на другому поверсі. У перспективі їх планують «розкинути» по різних мікрорайонах міста. Головний лікар ОЦЕД провів переговори із сільським головою Березовиці. Найближчим часом там відбудеться відкриття пункту екстреної меддопомоги, де базуватиметься одна із бригад. Також Центр підготував звернення до Тернопільської обласної ради щодо виділення приміщення КП «Тернопільтеплокомуненерго» на вул. Київській. Там планують розмістити три бригади. Є необхідність розміщення ще кількох бригад на масиві «Дружба». Адміністрація Центру звернулася до міського голови Тернополя з проханням надати приміщення для цих потреб. Крім того, найближчим часом буде відкрито пункт у селі Струсів. Вивчаються питання по Бучацькому та Збаразькому районах. Медики тікають за кордон - Якщо колись у нас існувала проблема з медикаментами та пальним, то зараз її вирішено, Центр забезпечений ними  достатньо. Щорічно держава виділяє субвенцію для закупівлі медикаментів. Так, у 2016 році на придбання ліків виділено 3,3 млн. грн. Наступного року МОЗ заплановано провести цільові закупівлі автомобілів швидкої допомоги. Два роки тому Центр отримав 37 «Пежо», але цього недостатньо. Вартість однієї укомплектованої «швидкої» становить від 1,5 млн. грн. Дозволити собі такі витрати область не може, тому єдина надія на централізовані закупівлі. Центр екстреної меддопомоги звернувся до МОЗ з проханням виділити 50 автомобілів «швидкої», хоча і це не дозволить повністю вирішити питання транспортного парку. У частині районів є населені пункти, дістатися до яких дуже важко. Автомобілі «Пежо» туди просто не доїдуть, тому виникає проблема в більш міцніших транспортних засобах. Раніше їх можна було придбати у Росії, однак наразі торговельні стосунки з країною-агресором призупинено, тому питання поки не вирішене. Ще одна проблема - заробітна плата працівників Центру екстреної меддопомоги. У той час, як їхні колеги у Росії та Білорусі отримують близько 500 доларів, а у Польщі ще більше, то наші медики – 100. - Це дуже важка робота. Лікар ніколи не знає, що його чекає у наступну хвилину: до якого хворого він їде, яку допомогу доведеться надавати. Вони рятують хворих і вдень, і вночі. Це постійний стрес і небезпека. Бувають випадки побиття лікарів та фельдшерів. Ось нещодавно на одного співробітника натравили собаку, іншому зламали носа. Медикам погрожують, вимагаючи певні препарати. Виходить, лікарі абсолютно не захищені, але виконують надзвичайно складну та необхідну роботу, - каже Михайло Джус. Зважаючи на ці обставини, багато молодих медиків виїжджають за кордон. В основному на «швидкій» працюють лікарі старшого покоління. Якщо зараз не стимулювати їх хорошою зарплатнею та умовами, то вже за кілька років їхати на порятунок пацієнтів буде нікому.