Сім’я на Тернопільщині «усиновила» лелеченя (фотофакт)

Сім'я з Великих Луб'янок, що на Збаражчині, врятувала лелеченя.

Біля садиби Ігоря Боднара, що у Вищих Луб’янках, лелеки понад 15 років тому звили гніздо. Впродовж усіх років у батьків-лелек не було ніяких проблем із потомством. Маленькі лелеченята з’являлися на світ, набиралися сили і завжди, коли приходила пора, злітали, і відлітали у вирій. Цього року із запізненням з’явилося єдине кволе пташа. Як не доглядали батьки лелеченя, злетіти із свого гнізда воно так і не змогло, пише «Народне слово».

Найбільш зворушливі хвилини в цій історії побачила пані Стефа, дружина Ігоря Боднара. На її очах востаннє мати-лелечиха прилетіла до малого нащадка, нагодувала його, намагалася змусити злетіти, щоб він відірвався від своєї оселі. Але в кволого лелеки нічого не виходило. Потім опустилася на землю біля гнізда, походила, потріпотіла крилами, ніби подаючи знак своїй перлинці, що пора збиратися у дорогу. Але знову нічого не вийшло, кволий бузьок так і залишився у гнізді. Зробивши прощальне коло, лелечиха подалася до своїх побратимів, які уже сотнями кружляли над Луб’янками, готуючись до відльоту у вирій. Невдовзі вони всі разом покружляли над гніздом осиротілого лелеки і відлетіли.

На щастя, світ не без добрих людей. Зусиллями Ігоря Боднара, Ярослава Вербицького, Богдана Наконечного молодого бузька, приреченого на голодну смерть таки зняли із гнізда, яке, до слова, було облаштоване на 10-метровій висоті. Зараз птах живе у господі Ігоря Боднара, який разом з ю дружиною доглядають нового члена родини, годують домашніми смаколиками з власного столу та надіються, що молодий лелека успішно перезимує, набереться сили і навесні таки зустріне своїх батьків, а наступного року обов’язково змахне крилами і вже разом із журавлиною зграєю відлетить у вирій. А зараз юний лелека поважно ходить по подвір’ю, звикає до нової обстановки. Птах потоваришував з котом Мурчиком і є найбільшою втіхою для внуків газди − Матвійка та Максимка.

ФотофактЦе цікавоТернопільщинаЗбаражчинадобролелеченя