Сьогодні відбудеться прем’єра фільму «Дім на сімох вітрах. Портрет Василя Махна»

13 вересня відбудеться прем’єра фільму «Дім на сімох вітрах. Портрет Василя Махна», о 19:00, у сквері біля арт-бару «Коза».

Прем’єра фільму Олександра Фразе-Фразенка «Дім на сімох вітрах. Портрет Василя Махна». Зйомки відбувались у Нью-Йорку, Чикаґо, Нью-Джерзі, Стетен Айленд. Тривалість фільму – 41 хв.

Нова стрічка кінорежисера Олександра Фразе-Фразенка працює на грані документалістики і арт-гаусу, її еклектичний сновидний метод затягує у свій в’язкий світ, де час має дивне обличчя.

Фільм складається з читання віршів і наративних флешбеків, які зображають дивну картину часових обламків. Це складний портрет поета на тлі його екзистенційного дому.

Також фільм насичений раритетними записами з поетом.

Поет живе між двома континентами. Той, який має під ногами і той, який тримає його голова. Він ходить вулицями Нью-Йорка, але його хода така ж, як була в Тернополі. Його світ є двома світами і його дім – на сімох вітрах.



 

Дім на сімох вітрах

ну ось пережили зиму – дім на сімох вітрах -

і алюмінієвим дротом я прикрутив вітряк

деталі його покрали за зиму чорні дрозди

з них побудують гнізда й закріплять нью-йоркські мости

тюльпан і нарцис: обидва на кволім стеблі

в тюрмі прозорого дзбанку 

вже на столі

 

може собі придумав за зиму повість таку

що дім пролетить над землею на тім вітряку

він вгруз в свою землю – зжився з кущами малин

мушу усім ділитись - навіть малим:

переживанням зими за пазухами кімнат

тримати ув оці вітер 

і недорослий сад

 

я чую як вже затихає в пивниці теплий котел

книжками які читаю всі стіни припер

листки із написаним віршем встелили паркет

дім з вітряком в якому живе поет

мусить дбати про себе бо що з піїти візьмеш?

хіба ось листок паперу або 

зашкарублий мешт

 

«так ось він ще що придумав – думає дім собі –

краще б мені лежати п’яним в густій траві

або ж поливати травичку як чинить сусідський пес

кульбаби ростуть після цього – і зацвітає без

і прийде єнот погрітись – і випаде дощ

йому б починити мешти:

п’яти вилазять з підошв»

 

«я думаю як літати – кажу я дому – й напруж

тіло своє що вшите з червоних пелюсток руж

з шовку південного вітру – з моїх листків

списаних віршами – якими і я прилетів

якщо нас вітряк відірве від притягання землі

зиму ми вже пережили

варто тепер й політ»

 

дрозди принесли новину: лис поцупив жупан

тікав з ним до океану – за горизонтом пропав

трава прийняла до гурту жовторотих кульбаб

кажуть що втік недалеко бо на обидві кульгав

я ще пишу вірші – і слухаю спів вітряка

в домі який не літав ще

в якому немає замка

Василь МАХНО

 

Джерело: ternopil-online.com

Фотофакт