Спокій природи та природне світло Ігоря Кіцери (фото)
Картини Ігоря Кіцери можна розглядати тоді, коли страшенно хочеться на природу, а в метушні не знаходиш часу для тривалих мандрівок — тоді вони нагадають про ті щасливі моменти, коли навколо ні будиночка. А як недавно побував у природному середовищі, — відживлять враження спілкування з природою. Власне на те, щоби передати відчуття споглядання природи, націлений живописець.
Художник мешкає у Старому Таражі, що поблизу Почаєва. Сконцентрований на місцевій природі. Впадають у вічі яскраві, але водночас спокійні кольори пейзажів, що створюють атмосферу затишного місця поза метушнею. Картини Ігоря Кіцери демонструвалися у колективних виставках, на вернісажах у Львівських картинних галереях, а також у Польщі. Він тяжіє до стилізованого малярства. Займається і монументальним живописом, розписуючи храми.
Я розпитала пана Ігоря про те, як розвинути увагу до природи, а також навчитися помічати світло, лінії…
Усе дуже просто, треба любити те, що робиш. Саме там, де ти є, можна знайти все для натхнення. Ось тут, де я живу, у Старому Таражі, дуже гарне місце — річище Ікви. Рельєф тут гористий. Інтернет просто жахливий, але саме ця незручність виявила моє улюблене місце для споглядання, бо ж для того, аби бути на зв’язку, мені підійматися на гору. А тут краса неймовірна.
Природа, натура дуже важливі. Вони надихають до творчості, збуджують уяву художника і водночас доповнюють її. Недавно я пізнав РУНВіру і зрозумів, що в мені від народження є дух предків рідних. Наші предки були одним цілим із природою, з Дажбогом, тому середовище, де вони жили, було чистим і охайним. І цей зв’язок варто підтримувати й нині.
Пейзаж — неймовірно важливий. Він всюди, крім будинку, але й туди його можна привнести, повісивши на стіни картини, які додадуть настрою в сірих буднях життя. Ми часто не помічаємо пейзаж, бо наша робота починається вранці, а закінчується у вечері. Весь цей колообіг повсякденного летить якось все і розумієш, що знову треба йти на роботу вранці... Ніби, можна сказати, що кожен заробляє на хліб насущний, що тут поганого? І в цьому колообігу рутини ми забуваємо про художників, про цих диваків, котрі малюють, цих людей із витонченим сприйняттям природи та навколишнього. Але саме на них творець поклав відповідальність відтворювати те, що навколо нас. Митець відтворює мотив, який зацікавив його. Він виокремлює його зі всієї маси побаченого, а далі опрацьовує... Мені подобається все, що є навколо мене.
Графіка — рисунок і живопис — колір, я так розумію ці види мистецтва в основі, але не так все просто, бо ж буває, живописна графіка, та графічний живопис. Я люблю колір. Він має провідне значення, як лінія у графіці. Художник повинен вірити в те, що робить і робити впевнено. Колір — це душа творця, тому в кожного вона різна. Ми бачимо світ майже однаково, але чомусь всі художники різні. Чому? Вони творчі люди. Перш за все, слід бачити цільно все, що є навколо, і передати все в кольорі. Я вважаю, що найголовніше не відтворити та передати дрібнички, а передати настрій в природі. Відчути дихання землі рідної.
Головніше за колір може бути тільки світло. Саме воно має вирішальне значення. Світло — це правда, яка виявляє форму, дає життя всього живому на землі. Без світла ми нічого не бачимо, не можемо споглядати, міркування, випробування і виконання. Темрява — це незнання, корупція, зло. Вірю, що саме за допомогою світла ми зможемо відновити рай на землі.
Усе, що ми бачимо пов’язано з відчуттями, а відчуття важливі для творчості, тому треба бути уважним до них, розвивати. І так сірий день може стати мегарізнокольоровим і яскравим.
Інна Віконська
Ілюстрації: роботи Ігоря Кіцери