Старожил з Тернопільщини розповів, як малим врятував від комуністів хрест на честь Січових стрільців (фото)

Петру Осадці з Данилівців на Зборівщині було 13 років, коли він разом з друзями заховав пам'ятний знак у заростях дерев. Там хрест пролежав до проголошення Незалежності України

2 серпня 2022 р. науковці Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини побували у с. Данилівці на Зборівщині, де обстежували об’єкти культурної спадщини. У селі вдалося поспілкуватися з найстарішим жителем, уродженцем цього села, Петром Осадцьою (1930 р.н.). Він розповів історії багатьох давніх скульптур, показав визначні місця, місце розташування у полі пам’ятного знаку на честь воїнів УПА. Про це повідомили у пресслужбі установи.

Цікавим було й те, що сам добродій-оповідач виявився очевидцем встановлення пам’ятного знаку українським воїнам, а пізніше став його рятівником та ініціатором відновлення.

Зі слів Петра Осадці, у 1943 р., «за німців», з ініціативи товариства «Просвіта» в Данилівцях було встановлено пам’ятний знак на честь українських воїнів, які загинули в боротьбі за волю України (в той час вшановували легіонерів Українських Січових Стрільців та героїв Української Галицької Армії).

Потрібно зауважити, що символічні могили, встановлені в часи німецької окупації, ми зустрічали і в інших населених пунктах на території галицької частини Тернопільщини. Виникає питання: чому німецька влада дозволяла їх встановлення, а радянська – категорично ні? Відповідь криється в нашій історії: в часи Першої світової війни німці оцінювали наші збройні формування, зокрема УССів, як союзницькі, тому й толерували їх пошанування під час Другої світової. А для радянської влади усе, пов’язане з незалежністю України, було ворожим.

Попередньо на місці пам’ятника в Данилівцях стояв інший, простіший  (тепер він на кладовищі). Новий же пам’ятний знак спорудили у вигляді курганоподібного земляного насипу, увінчаного залізним хрестом.

Пан Петро пригадував як відбувалося будівництво монумента. Землю доставляли возами, тачками, а потім відрами і руками насипали «могилу», після цього її обкладали дерном. На вершині встановили високий металевий хрест з тризубом.

Відкриття «Стрілецької могили» мало урочистий характер. Було велелюдне зібрання громади в українських народних строях. Молодий Петро Осадця тоді зачитував патріотичний вірш про «Просвіту». Для нас він по пам’яті задекламував декілька тих поетичних рядків.

З приходом радянської влади по закінченні Другої світової війни пам’ятний хрест, як і сакральні скульптури, у селі демонтували. Але пан Петро зі своїми юними друзями, не зважаючи на небезпеку кримінальної відповідальності, хрест заховали від очей комуністів в деревних насадженнях неподалік. І так він пролежав, допоки не дочекалися відновлення незалежності України. Крім цього, 13-річний Петро, свідок повстанської боротьби, завбачливо переховував удома карабін, за що ледь не поплатився.

На початку 1990-х рр., коли впав ворожий радянський режим пан Петро став ініціатором відновлення пам’ятного знаку на честь борців за волю України. Він займався заготівлею матеріалів, керував будівельними роботами. Допомагали йому також активісти «Руху». На тому ж місці наново насипали й укріпили земляний пагорб. Старий залізний хрест витягнули зі сховку, з’єднали розламані частини і встановили на вершині монумента. З жалем пан Осадца згадує, що ним був встановлений ще металевий парканчик довкола пам’ятника, але деякі недоброчесні хлопці його витягнули.

На сьогодні пам’ятник височіє на західній околиці села, неподалік кладовища і пам’ятника воїнам УПА. Земляний пагорб має вигляд двоступінчастого конуса. На ньому вимуруваний кам’яний постамент із встановленими у нішах гранітними плитами із зображеннями герба Легіону Українських Січових Стрільців та ликом скорботної Богородиці з поминальними словами в честь героїв (див. світлини).

Автентичний високий хрест (латинського типу) являє собою решітчасту металеву конструкцію, виготовлену із металевих профілів (кутників), скріплених заклепками й болтами (пізніше зміцнених зваркою). На перехресті встановлений з одного боку стилізований тризуб (із хрестиком на зубі) на фоні променів, а з протилежного – барельєфне обличчя Ісуса Христа з терновим вінком.

В місцевих людей повинні залишитися старі світлини біля хреста, встановленого у 1943 р. Їх потрібно ще віднайти і опублікувати. Якщо хтось із читачів має такі у наявності і може поділитися зображеннями, то прохання звертатися до Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини.

                                 Сергій Грабовий та Володимир Салук під час спілкування з Петром Осадцьою

П. Осадця вказує напрямок розташування пам'ятного знаку воїнам УПА у полі

Пам’ятний знак на честь Українських Січових Стрільців, які загинули в боротьбі за волю України

Гранітна плита на постаменті із гербом УСС

(фронтальна сторона монументу) 

Тризуб на хресті (фронтальна сторона монументу)

Пам’ятний знак на честь Українських Січових Стрільців, які загинули в боротьбі за волю України (з тильного боку)

Гранітна плита на постаменті із ликом скорботної Богородиці

Ісус Христос в терновому вінку

Металева конструкція хреста

Фото пресслужби Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини

історіяпам'ятникСічові стрільці