Степанові Барні таки доведеться спитати голів РДА за економіку

За мірками нинішнього часу  Тернопільщина поки що серед тих областей, де соціально-економічна ситуація, хоча і погіршується, але дещо повільніше, ніж в інших регіонах. За підсумками першого кварталу цього року на всеукраїнському фоні добре виглядають справи у тернопільських будівельників та аграрників. Навіть мізерна промисловість нашого краю за динамікою потрапила до призової п’ятірки. Радує і те, що наша область серед кращих (якщо можна так сказати) за рівнем заборгованості по зарплаті, а населення більш-менш справно розраховується за комунальні послуги.

Однак тішитись з цих успіхів, мабуть, не варто, бо, по-перше, більш, ніж скромна економіка Тернопілля звично виїжджає за рахунок праці хліборобів, а їх здобутки досягалися не за сприяння влади, а швидше навпаки.

Навіть обіцяне вже нинішньою владою повне викорінення корупції при реєстрації договорів оренди землі так і залишилось півмірою. Не кажучи вже про задекларовані наміри обласних чиновників щодо спрощення дозвільних процедур. По-друге, позитивна динаміка в будівництві і роздрібній торгівлі здебільшого досягається коштом наших закордонних заробітчан.

Коли проаналізувати економіку області у наступному  після першого кварталу місяці, то побачимо, що вже істотно скорочуються прирости у тому ж будівництві. Також зменшились проти минулого періоду площі посівів ярих культур, падає кількість поголів’я ВРХ та корів зокрема і, природно, виробництво молока.

В області очікується значне недовиробництво цукру, оскільки площі посівів цукрових буряків цьогоріч зменшилися більше, ніж удвічі. У нинішньому році не посіяв жодного гектара солодких коренів агрохолдинг «Мрія», який торік їх вирощував на 16,5 тисячах гектарів.

Як зазначено в аналітичній статті тижневика «Ділова столиця» за 1 червня ц.р., Степан Барна призначений головою Тернопільської ОДА в квітні, а тому до плюсів і мінусів в економіці області поки що немає безпосереднього відношення. Проте за нинішній і завтрашній день йому таки доведеться спитати керівників районів та галузевих економічних управлінь.

На жаль, складається враження, що частина висуванців з кадрового вінегрету, який іменується квотним принципом, навіть і не уявляє собі, що таке економіка та з чим її «їдять».

Тому не зайве буде знати головам райдержадміністрацій, що вони, за Законом, відповідають за стан економіки, соціальне облаштування людей, наповнення бюджетів, за створення робочих місць тощо.