Тернопілля: 365 днів зі Степаном Барною (фото, відео)

Добудову перинатального центру «Мати і дитина», відновлення військових частин, а також створення об’єднаних громад вважає своїми головними справами за рік на посаді голова Тернопільської обласної держадміністрації Степан Барна.

Нагадаємо, уперше в історії Тернопільщини 2 квітня 2015 р. нового очільника краю особисто представив Президент України Петро Порошенко (див. фото – прим.).

Відтоді краяни бачили Степана Барну в офіційному одязі під час зустрічей із послами багатьох іноземних держав, у звичайній одежині – на суботнику, у вишиванці - на фестивалях і навіть у військовій формі – під час прийому оборонних споруд, які зводили наші будівельники на Луганщині. На посаді він - рівно рік, тож час підбивати підсумки.

«Головним було забрати матерів із тих приміщень, де вони – по 7-10 в палаті»

- Остання вагома подія, що сталася у нашому місті – відкриття «багатостраждального» перинатального центру «Мати і дитина» (докладно про це «Терен» писав ТУТ і ТУТ – прим.)…

- У багатьох обставинах дуже багато залежить від того, якою є позиція людей, зокрема тих, хто є при владі на місцях. Як на мене, вперше за історію Тернопільської області нам вдалося зробити неможливе – просто всіх об’єднати заради спільної справи:  голову ОДА, голову облради і міського голову.

Ми чітко маємо розуміти, що в умовах, коли у країні – війна, коли є купа проблем, економічна криза, здійснити щось можна тільки тоді, коли всі працюють як єдина команда. Тому моїм принциповим завданням є зламати стереотип, який створився на рівні Києва, що в Тернополі всі один із одним воюють. І в результаті виходить «вулик». Нарешті ми маємо спільну позицію голів облради і ОДА. Ми маємо спільну позицію народних депутатів від Тернопільщини, які намагаються допомогти області. Маючи такий «кулак», ти вже можеш поставити перед Кабміном вимогу щодо вирішення якихось питань. Так і сталося із перинатальний центром. Мені вже навіть було шкода те приміщення. Адже довкола нього творилися «чудеса».

Нагадаю, у 2010 р. там зробили сучасний ремонт, вклали купу коштів із місцевого бюджету. А потім… почалася інша ера, так звані «нацпроекти імені Каськіва-Азарова». І постало питання перинатального центру, хоча можна було в області реалізувати інший проект, наприклад, завершити обласний архів. Яку частину приміщення ми зможемо здати повністю – від підвалу до даху, я повідомив журналістам восени 2015 р. До того я нічого нікому не обіцяв. Тепер ми маємо багатофункціональне приміщення, розраховане на 150 ліжко-місць. Це – індивідуальні палати, максимум – двомісні. Цей центр може надавати медичні послуги третинного рівня, тобто найвищого. Для мене дуже важливо, аби там не було «вибіркових» матерів, пологів. Там допомогу повинні надавати усім, хто цього потребуватиме. Дітьми торгувати не можна! Зараз у приміщенні триває дезінфекція, а через два тижні ми в нього зайдемо вдруге, уже разом із матерями.

Знаю, на мою адресу 25 березня, після відкриття центру, лунало багато критики. Думаєте, я не знаю про проблеми, які залишилися? Знаю! І шукаю рішення, яке зараз можливе…

- Ви про відсутність гарячої води у перинатальному?

- І це – також. Води немає, бо немає котельні. Але натомість в усіх санвузлах є бойлери. Річ у тім, що на реконструкцію котельні треба було ще 7 мільйонів гривень. Такі витрати передбачали у проекті. Я його не розробляв. Це усе – ухвалили до мене. Але ж гаряча вода у пологовому є! Так само у кожній палаті є ліжко, тумбочка, сучасне обладнання. Після цього ми візьмемося за приймальне відділення і навіть за ту котельню. І ми їх зробимо! Головним було - забрати матерів із тих приміщень, де вони зараз перебувають, по 7-10 в одній палаті.

В обласній бібліотеці можна реалізувати інвестиційний проект

- Ситуація в країні така, що доводиться потужно підтримувати медицину…

- Ми у минулому році розпочали експеримент, про який уже у всіх куточках Тернопілля знають: ми забезпечили обласну дитячу лікарню усіма необхідними медикаментами. Щороку на стаціонарному лікування там перебувають 14 тисяч дітей різного віку. Ліки для них 100-відсотково купили за кошти із обласного бюджету, тобто грошей, які сплатили платники податків – понад 6 млн грн. Тож батьки знали, що вони точно отримають ті ліки, які потрібні їхній дитині. За дуже обмеженим винятком, адже деякі препарати – надто дорогі.

Для мене, навіть у нинішніх умовах, принципово: поки Барна є головою ОДА, дитяча лікарня буде забезпечена медикаментам. Тому гроші ми виділили із казни і цього року.

- Але ж у Тернополі ще чимало довгобудів із багаторічним «досвідом»…

- Розмови про добудову обласної бібліотеки, я знаю, тривають у Кабміні уже близько року. Варто пояснити, що те приміщення не перебуває на балансі області. Завершити довгобуд, за словами міністра Геннадія Зубка, можна двома шляхами. Перший: Кабмін як власник приміщення виділяє 80 млн грн під той проект, який вони зробили, і завершує будівництво. Другий: уряд визнає, що не має грошей, і віддає приміщення області, а ми вже вирішуємо – добудовувати чи ні.

Я як голова обладміністрації запропонував свій шлях виходу із ситуації. Звісно ж, бібліотеку мають передати області. Проте… Приміщення на майже 10 тисяч кв. м. об’єктивно під книгозбірню уже завелике. Навіть нинішнє, старе приміщення обласної бібліотеки зараз – напівпорожнє. А на бульварі Шевченка площа – близько тисячі квадратів. Отже, нам треба напрацювати такий шлях, який не просто дасть можливість зайти у нову книгозбірню, а й ефективно використати величезне приміщення. Тому я стою на позиції створення сучасного культурно-мистецького освітнього центру. Створивши який, ми змогли б вирішити цілу низку інших проблем: із приміщенням для обласної школи мистецтв, із переселенням частини навчальної бази музичного училища… Дехто каже, що так не можна. Можна! Сучасні технології дозволяють зробити і це. Буде і звуко-, і шумоізоляція. Якщо є бажання, усі проблеми можна вирішити.

Де знайти 80 мільйонів? Так, у місцевому бюджеті ми їх не маємо. Вільний залишок коштів обласної казни – 36 мільйонів. Але ж можна реалізувати інвестиційний проект. Тобто домовляємося із потенційним інвестором, робимо оцінку вартості, наприклад, приміщень старої бібліотеки та школи мистецтв, віддаємо йому і кажемо: «Забираєш усе це, але обласну бібліотеку добудовуєш». Думаю, таку ідею підтримають усі.

Шумськ отримає 16 млн грн. Такого ніколи не було!

- Ви хочете ввійти в історію Тернополя як очільник краю, який завершив 25-річний довгобуд?

- Ще рік тому ніхто не вірив, що ми добудуємо перинатальний центр (посміхається)… Скільки було сумнівів? Тепер скептиків нема, натомість є критикани. Але я впевнений: критикують тих, хто щось робить.

- Похвалитися ви можете й тим, що в області - найбільше об’єднаних громад…

- Коли життя обернулося так, що я став головою ОДА, першим завданням, яке я перед собою поставив, було реалізувати територіальну реформу («Терен» про це докладно писав ТУТ і ТУТ – прим.). Причому я наполягав на добровільності процесу. Усі в області знають, що у нас усе відбувалося достатньо демократично.

Робочу групу створили у квітні 2015 р. Саме на неї покладали надію щодо здійснення реформи. Відтак був сформований пакет пропозицій. І в серпні у нас фактично сформувалося 35 громад. Але обласна рада попереднього скликання, із політичних мотивів, категорично відмовлялася голосувати за Перспективний план об’єднання територіальних громад. Процес затягнувся, тому мені довелося його «підштовхувати» через Верховну Раду. Відтак 26 громад змогли у жовтні взяти участь у виборах по-новому. Найголовніше, що отримають ці громади, це  – можливості. Чому? По-перше, 60% ПДФО (податків на доходи фізичних осіб – прим.) залишається у казні громади. По-друге, 100-відсоткове надходження від оренди землі йде громаді. 100% акцизу - теж. По-третє, громади мають шанс на допомогу. Лише із державного бюджету надійде субвенція на розвиток інфраструктури громад - 141 мільйон гривень! Для порівняння, у 2014-му вся наша область отримала близько 12 мільйонів, а торік – 99 мільйонів.

Наприклад, у найбільшу об’єднану громаду краю – Шумську надійде 16 млн грн. Усі вам підтвердять: такого ніколи не було! Тепер громада буде сама вирішувати, куди спрямувати ці кошти. Моя думка така: як мінімум 30% цих коштів має піти на ремонт доріг. За решту суми скажуть ремонтувати школу? Відремонтуємо школу. Вирішать робити пожежну частину? Будемо робити її. Громада сама має розробити свою стратегію розвитку, аби отримати бачення – на що і як ефективно використати кошти.  

- А що буде із тими, хто не визначився зі своїм майбутнім? Наприклад, у Підволочиському районі створили чотири громади і об’єднатися у них не захотіли лише два села…

- От нехай популісти, які виступали проти реформи, переконали людей, і несуть відповідальність. Ці гроші не йтимуть через Барну. Вони йтимуть прямою субвенцією із Кабміну на рахунок громад. Вміло використати кошти – завдання місцевої влади і всієї громади. Я як голова ОДА лише залишаю за собою право контролювати, наскільки ефективно вони це зробили.

Будемо повертати віру людям, що ми можемо щось змінити на краще

- Традиційне для такої миті запитання: які плани маєте?

- По-перше, хочеться повернути людям віру, що можна щось зробити. Усі говорять – війна, корупція. Нарікають, що зле. Але перед вами сидить людина, яку поставили на посаду голови ОДА не за гроші. Я хочу, щоб всі знали: я гроші нікому не вожу. Нагадаю, раніше всі знали, що кожна посада має свою ціну. Тепер ціни нема, тепер є відповідальність... Для мене важливо, щоб ті хлопці, які стоять нині на сході, сидять в окопах, розуміли: вони це роблять не даремно. А повертаючись додому, відчували якісь зміни. Тому планів у мене дуже багато.

Проектом року мені видається прихід компанії Сумітомо «Борднетце-Україна» у Чортків. До 1 вересня ми матимемо 500 робочих місць, ще тисячу – до нового року і 2 тисячі робочих місць у наступному році на базі «Агромашу». Таким досягненням можуть похвалитися сьогодні лише дві області – Львівська і наша. Для того, аби такі компанії приходили до нас, треба створювати надзвичайно сприятливі умови. Чим більше таких інвестпроектів буде реалізовано, тим більше буде роботи для наших земляків.

Моя позиція – аби якомога більше людей мали роботу тут, а не їхали за кордон. Тож поставив собі за мету відновити роботу спиртових заводів. Аби запустити 9 підприємств. Маю надію, що працюватиме ще один цукровий завод, аби їх уже було три діючих. У такий спосіб ми будемо створювати робочі місця, наповнювати бюджет і повертати віру людям, що ми можемо щось змінити на краще.

- Але ж це – далеко не все…

- Ще два роки тому на території Тернопільщини не діяла жодна військова частина. Ми вже відновили 44-ту бригаду. Ми маємо Національну гвардію. Нехай невелику, на 200 чоловік, але маємо військову частину у Бережанах. А днями отримали 14 мільйонів гривень на відновлення військової частини у Теребовлі.(«Терен» писав про це ТУТ – прим.)

Ось такі плани. Думаю, далі ми будемо діяти у тому ж напрямку. Тоді ми доведемо, що здатні підсилитися економічно і покращити обороноздатність нашої країни.

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Фото – зі сторінки Степана Барни у соціальній мережі facebook

Довідка. Степан Барна народився 9 жовтня 1979 р. у с. Нагірянка Чортківського району. Одружений, виховує донечку. Брат політика, нардепа Олега Барни. Здобув дві вищих освіти – педагогічну і економічну. Активний учасник Євромайданів у Тернополі та Києві. Член партії «Блок Петра Порошенка». Під час виборів до Верховної Ради (26 жовтня 2014 року) був №65 у партійному списку. Від 4 грудня 2014 р. — народний депутат України. Від 2 квітня 2015 р. — голова Тернопільської обласної держадміністрації.