Тернопільщина вже знає, які біди може принести ГЕС на Дністрі

Тимчасова контрольна комісія Тернопільської обласної ради з вивчення проекту будівництва каскаду гідроелектростанцій на Дністрі, яка майже два місяці досліджувала проблему, висловила своє негативне ставлення до цього проекту.

       Уся надія – на експертів                              

Як повідомляв «ТЕРЕН», депутати обласної ради вирішили заборонити роботи над проектом розбудови каскаду ГЕС на Дністрі.

  Підставою для такого рішення були не тільки вимоги активістів-пікетувальників, але й висновки вже згадуваної комісії. Її голова, депутат обласної ради розповів кореспонденту «ТЕРЕНу», як,  власне, тривало вивчення злободенної для Тернопільщини теми.

  - Передусім, ми направили запити до Інституту екології Карпат НАН України, Інституту гідробіології НАН України, Тернопільського національного педагогічного університету щодо можливості реалізації проекту будівництва каскаду ГЕС на Дністрі у кількості шести гідроелектростанцій в межах Тернопільської області. Крім того, ми звернулися до Тернопільської інспекції охорони пам’яток історії та культури з проханням надати інформацію для того, які пам’ятки археології, історії та культури потраплять у зону можливого затоплення і підтоплення у випадку зведення дамб та підняття рівня води, - розповів Роман Нитка.

   За його словами, комісія також направила запити в облдержадміністрацію та ПАТ «Укргідроенерго» з вимогою надати комісії копії документів, які стосуються реалізації проекту.

        ГЕС могла б затопити понад 130 пам’яток

  На свої запити члени комісії отримали відповіді, з яких дізнались чимало цікавого. Зокрема, виявляється, у зону підтоплення каскаду ГЕС, після підняття води на вісім метрів, могли б потрапити 41 пам’ятка археології, вісім пам’яток архітектури, понад 60 - історії та 16 монументального мистецтва.

- Ми також отримали лист від Української асоціації активного та екологічного туризму, в якому стверджується, що тільки «водних» туристів Дністровський каньйон в межах Тернопільської області щорічно відвідує до 15 тисяч. А сумарно ці туристи залишають у регіоні близько 12-15 млн. грн. Крім цього, щороку під час короткотривалих відвідувань каньйону тут буває до 100 тис. осіб,    які витрачають до 30 млн. грн. Тобто, сумарно Дністровський каньйон генерує від 42 до 45 мільйонів гривень на рік. За тими ж оцінками, потенціал Дністровського каньйону використовується менше, ніж на 5-10 відсотків, - каже Роман Нитка.

        Гідрокаскад – смерть для риб, у тому числі й рідкісних

 Свій висновок зробили і науковці Тернопільського  національного педагогічного університету. Так от, будівництво на Дністрі шести гідроелектростанцій призведе до зникнення багатьох видів риби, в тому числі, й рідкісних.

- Йдеться про прісноводну стерлядь, вирозуб, морену, сома європейського. Погіршиться якість води в річці, відбудеться її забруднення та насичення важкими металами та нафтопродуктами, що може призвести до зниження рівня забезпечення питною водою придністрових сіл та міст. Відбудеться масове розмноження у водосховищах синьо-зелених водоростей, «цвітіння води», а це може супроводжуватися замором риби. Створення водосховищ сприятиме зникнення плавнів, що, в свою чергу, несе ризик зникнення таких рідкісних для України та світу тварин, як видра, європейська норка, горностай, жовта чапля, орлан-білохвост, чорний лелека, - розповідає депутат обласної ради Роман Нитка.

  І ще один важливий аспект. Будівництво та функціонування каскаду ГЕС несумісне із статутом та положенням про Національний природний парк, низкою природоохоронних законів України. Зрештою, порушуються принципи міжнародного права, задекларовані у Конвенції про біологічне розмаїття, Європейській ландшафтній конвенції, Бернській конвенції, ратифікованій Верховною Радою. Суттєво і те, що у разі реалізації проекту, буде знищено усі прируслові та руслові природні комплекси на тільки Національного природного парку «Дністровський каньйон», але й частини таких же парків – «Хотинський» та Галицький». Дністер втратить свою туристичну привабливість.

   Проект на Дністрі – екологічно руйнівний, а тому – небезпечний

 У розмові з кореспондентом «ТЕРЕНу» Роман Нитка навів аргументи, висловлені представником Інституту екології Карпат НАН України, кандидатом біологічних наук Олександром Кагалом.

Так ось, науковець вважає, що проектна пропозиція щодо будівництва каскаду ГЕС на Дністрі підготовлена без жодного врахування наявних наукових напрацювань щодо ретроспективного, сучасного та прогностичного режиму функціонувань еко- та геостистем цієї водної артерії.

- Зокрема, науковець каже, що у проектній пропозиції абсолютно відсутній аналіз негативного досвіду тих ГЕС, які вже діють на Дністрі. А тим часом, висновки з наукової інформації дають підстави стверджувати, що реалізація проекту призведе до остаточного руйнування унікальної річкової системи Дністра, а Дністровський каньйон опиниться під загрозою деградації, руйнування та знищення. Можна практично однозначно прогнозувати повне руйнування унікальних природних ландшафтів долини цієї ріки. Економічні збитки від будівництва не прийнятні ні з економічної, ні з екологічної точок зору, оскільки наслідком буде повне руйнування унікальної екосистеми Дністра, знищення можливості розвитку туризму та рекреації, - навів слова науковця -біолога Олександра Кагала депутат облради Роман Нитка.

  І насамкінець. Як стверджує О. Кагало, «заявки проектантів щодо необхідності проведення спеціальних вишукувальних та розвідувальних робіт, зокрема, із залученням наукових установ, є вульгарною демагогією  для отримання державних коштів. Отож, підготовка проекту, реалізація якого вже на рівні експертної оцінки самої ідеї є недоцільною, є лише нецільовим використання коштів. Ідея проекту повинна бути однозначно відхиленою».

  Що й зробили депутати обласної ради. Але, між, іншим, це зовсім не означає, що згаданий проект, не може отримати, яка кажуть, «друге» дихання. Адже в історії сучасної України вже були приклади, коли думка громадського суспільства не завжди збігалася із думкою тих, хто у каламутній воді різноманітних «масштабних» проектів успішно ловив для себе «золоту рибку»…

Орест Сарматський 

На фото: депутат обласної ради Роман Нитка

Фото автора