Тернопільщина згадує близнюків-покровителів Флоренції (фоторепортаж)
14 листопада – День вшанування пам'яті святих безсрібників і чудотворців, близнюків Косми і Даміана, християнських мучеників, покровителів Флоренції .
Сьогодні парафіяни однієї із найстаріших на Тернопільщині церкви, що у Старому Скалаті Підволочиського району, вшановують своїх покровителів – безсрібників і чудотворців Косми та Даміана.
- Гляньте, на якому місці побудовано храм, - розповідає місцевий священик Петро Будило. – Наші предки вибрали дуже гарну місцину – гору, з якої видно увесь Старий Скалат та навколишні околиці. Там, в долині – костел, далі ще одна церква. Наш храм було збудовано у 1673 році. Цей напис є і на храмових дверцятах, до сховку, де віками зберігалося церковне начиння.
Достеменно невідомо, чому люди назвали свій храм саме іменами цих святих, які вшановуються як покровителі святості і непорушності християнського шлюбу, сімейного життя.
[caption id=«attachment_49671» align=«alignnone» width=«346»]- Можливо, саме напередодні цього дня – 14 листопада – було закладено наріжний камінь під цей храм, чи може його освятили саме на цей празник, нам невідомо, - розповідає отець Петро.
Священик показав мені церковну книгу, де є записи про тих священнослужителів, які несли Боже слово, починаючи із вісімнадцятого століття.
- З інших церковних записів відомо, до 1864 року богослужіння тут здійснював священик Йосип Микульский. А особливий відрізок часу належить священику Пилипу Курбасу – дідусю Леся Курбаса, який перебував на парафії з 1864 по 1914 роки. Спочатку він був парохом у Куропатниках на Бережанщині. Восени 1877 року отримав нову парафію і до кінця життя служив Богові у Старому Скалаті, де й помер у 1914 році, - каже отець Петро.
Пилип Курбас мав чотирьох синів. Найстарший із них — Микола — став священиком, жив у містечку Городок, потім у прикарпатських селах, а Степан – батько Леся Курбаса, був відомим українським актором. Поруч з церквою – парафіяльний будинок, де жила родина Курбасів, нині там діє обласний комунальний меморіальний музей-садиба українського актора, режисера Леся Курбаса, який був розстріляний радянським режимом на Соловках. Будівля добре збереглася до наших днів. На ній встановлено дві меморіальні дошки: на честь Степана Курбаса та його сина Леся Курбаса. Тут 19 лютого 1987 року, напередодні 100-річчя від дня народження Леся Курбаса, за ухвалою ЮНЕСКО відкрито меморіальний музей
[caption id=«attachment_49670» align=«alignnone» width=«231»]- У хаті діда Леся Курбаса - священика Пилипа Курбаса, фактично, пройшли дитячі та юнацькі роки майбутнього видатного українського режисера, - продовжує отець Петрою - Тут, біля церкви, де правив службу Пилип Курбас, поховані рідні Леся Курбаса: дід та бабця, його батько та молодший брат Нестор. Ми маємо дані, що з 1914 по 1936 роки паству очолював священик Григорій Планида. За час його служіння було встановлено новий іконостас та перекрито храм. Його могила теж на церковному подвір’ї. Оновлено церкву за часів священицтва Сергія Сороки. Тоді, у 70-х роках минулого століття було капітально відремонтовано храм та здійснені розписи храму. А вже через десять років на фасаді церкви було намальовано образи покровителів, добудовано бічні бані, придбано малий дзвін, Євангеліє, - розповів отець Петро.
Сама ж церква у Старому Скалаті, що носить ім’я святих братів Косми та Даміана – яскравий тип оборонного храму. Товстезні стіни, невеликі вікна, що за потреби могли слугувати бійницями, все це вказує на те, що церква зводилась і як храм, і як місце захисту та оборони від нападників.
Нині, під час храмового празника у Старому Скалаті, церква ніби помолодшала. Святково уквітчані церковні ворота, прибрані могили священиків-попередників…Зранку тут звучала Свята літургія, під час якої згадувалися і святі Косма і Даміан – славні лікарі немічних, спасителі, які зціляють тих, хто, потребує, бо мають владу над духами нечистими і як апостоли виганяють їх й лікують всякі недуги, рани й пристрасті душ і тіл наших…
[caption id=«attachment_49673» align=«alignnone» width=«700»]Храмовий празник сьогодні і в селі Ридодуби Чортківського району
[caption id=«attachment_49674» align=«alignnone» width=«525»]- Саме село Ридодуби розміщено на рівнині обабіч шляху, що веде до старовинної Теребовлі. Найдавніша споруда села - православна церква, збудована з каменю у 1801 році. Церква була діючою до 1960 року, а після - перетворена на атеїстичний музей, який існував до 1989 року. 28 травня 1989 року церква знов відкрила двері для своїх парафіян. Біля церкви в 1992 році було споруджено капличку Божої Матері. Створив фігурку Б.Дерій із села Сосулівки, - розповів «ТЕРЕНу» митрофорний протоієрей Михайло Кравчук.
Церква святих безсрібників Косми та Дем’яна побудована і в селі Рудка Кременецького району.
- Відомостей про наш храм небагато. Відомо, що ця дерев’яна споруда була збудована ще за часів, коли на Україну здійснювали монголо-татарські набіги, тобто в XVI столітті. На одному з куполів церкви є дата - 1847 рік, що свідчить, що саме в цьому році було здійснено ремонт церкви. Незважаючи, що цією територією проходила лінія фронту, храм залишився неушкоджений.
У 1914 році церкву закрили, але парафію обслуговував отець Барщевський. З 1923-1935 рр. у храмі служив отець Заяць, який також обслуговував парафіян с. Двірці. У 60-х роках було здійснено капітальний ремонт церкви, - розповів настоятель церкви Михайло Чаплій.
[caption id=«attachment_49672» align=«alignnone» width=«700»]Фото автора