Власниця тернопільського ательє пошила одяг для військових

Кілька тижнів тому у Козівській громаді мали два рулони флісу і хотіли використати його для одягу захисникам. Звернулись за допомогою у пошуку волонтерів до Координаційного штабу підтримки оборони України. Як тільки розмістили оголошення про пошук кравчині – одразу зголосилась допомогти Віта Бойко.

Вона - власниця ательє «Solo», що в центрі Тернополя, пошила понад 50 гольфів для українських захисників. Родом Віта із Шумщини, але вже понад десять років живе у Тернополі. Розповідає, що ще змалечку привчалася до швейної справи біля мами-кравчині. Професійні навички здобула під час навчання в Острозькому училищі. Має також вищу педагогічну освіту, проте не вчителювала, більше душа лежить до кравецтва. 

Треба здобути таке ремесло, щоб завжди мати шматок хліба, - радила мені мама. А якщо в хаті є кравчиня, то і донька навчиться шити. Коли я вийшла заміж і переїхала до Тернополя, відкрила швейну “точку” на ринку. Згодом перебралася в центр міста. Швейна справа - не просто моя робота, а хобі. Маю щось пошити - сиджу до ночі, поки не зроблю, тішуся результатом, - поділилась Віта.

24 лютого для Віти мав бути звичайним буднем. В цей день вона, як зазвичай, планувала йти на роботу, а ще мала намір здати іспити в автошколі. Проте плани перекреслила війна. 

О 5-ій ранку до чоловіка зателефонував товариш. Ми всі прокинулись. Почалася війна. Похапцем зібрали документи, теплий одяг. Першу ніч переночували в підвалі. У мене двоє синів - 6 і 8 років. Молодший - плакав. Наступного дня ми поїхали в Мирове на Шумщину. Хоча зараз невідомо, де спокійніше. Через поля від нашого села - Дубно. Недавно там прилетіла ракета. Ми в той час вечеряли і чули сильний гул, - розповіла жінка.

Жінка почала волонтерську діяльність з перших днів війни. Спочатку нарізала тканину для сіток на фронт, потім разом з односельцями збирала банки, квасолю для виготовлення тушківок, але згодом натрапила на оголошення про пошук кравчинь для пошиття одягу військовим.

Одного дня мені кум скинув оголошення, що потрібно пошити кофти для військових. Подруги Тетяна і Жанна допомогли мені викроїти, кума Уляна взяла на себе витрати на пошиття. Вийшло 54 гольфи різних розмірів. Нехай хлопцям буде тепло! Ми зробили невеличкий вклад у підтримку захисників, які боронять наш спокійний сон, наше завтра. Це спільна боротьба нашого незламного народу проти окупантів, - впевнена Віта.

Фото з допису Координаційного штабу підтримки оборони України.