Тернопільська “вічна” аптека (фоторепортаж)

З якою любов'ю писав світлої пам'яті Володимир Сушкевич про “вічну” аптеку!

“Моя добра давня знайома Марія Демчук пригадує, як під час бомбардування Тернополя вона з подружками забралася у цю напівзруйновану аптеку. Дівчатка одягли білі халати і заходилися щось там важити на терезах, терти у ступках мазі і т. д. Аж знову загуркотіло небо, посипалися бомби. Юні аптекарки вибігли на вулицю, знімали на ходу халати, здавалось, якийсь парашутний десант висадився на центральну  вулицю  Тернополя. 

Початки цієї «вічної» аптеки сягають ще кінця минулого століття. Тоді вона містилась у магістраті (тепер тут сквер із пам'ятником О. С. Пушкіну). У 1933 році ЇЇ перевели сюди, в будинок, що на розі вулиць Опільського і Качали. З того часу вона «вічно» обслуговує тернополян”, - читаємо у “Листах до друга”.

Отже, на вулиці Опільського, 2 і нині є “вічна” аптека. Але, проходитимете повз, — зверніть увагу на сам будинок. Зведений він у кінці ХІХ ст. і має дуже  цікавий вигляд — ліпнина на першому та другому поверсі різниться між собою, окремими елементами оздоблення прикрашені стіни на розі.

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото автора