Тернопільські вибори: сподівані розчарування

Незважаючи на те, що у місцеві виборчкоми партії ще не подали документів потенційних кандидатів, які будуть боротися за посади голів міст, селищ та сіл, передвиборча війна іде на повну. Тернопіль - не виняток.

Як повідомили у Тернопільській міській виборчій комісії, політичні сили тільки-но збираються проводити конференції, результати яких передадуть у виборчком. Тож офіційно прізвища тернополяни почують наприкінці вересня. зрештою ,як і ознайомляться зі списком усіх бажаючих потрапити в раду, а комусь – і в мерське крісло.

Червоні «корінці» виборчкому

Поки Тернопіль лихоманять «розборки» з біл-бордами діючого міського голови Сергія Надала та суд над його заступником, котрого спіймали на хабарі, «болячка» дісталася і до виборчої комісії.

Як відомо, ЦВК спершу затвердила один склад виборчкому обласного центру. На чолі його стала Зоряна Удич - дружина керівника прес-служби обласної адміністрації Олега Удича. Відтак у медіа-просторі заговорили про план «всьо схвачено» від екс-мера Тернополя Романа Заставного, бо як відомо, Олег Удич за каденції пана Заставного був спікером міського голови. Зрештою, нині він теж «в обоймі» екс-мера: підлеглий у колеги нардепа, керівника ОДА Степана Барни. Сам Барна із Заставним – колишні партійці «Нашої України». І через такий «розклад» тривалий час в області ширилися чутки, начебто обласний центр на цих виборах віддали Заставному, який буде проштовхувати на посаду міського голови свою людину.

Зважаючи на те, що в парламенті законотворці добряче «намутили» із Законом України «Про місцеві вибори», результат виборів ой як залежить від того, хто рахуватиме голоси. А тут іще й кількість депутатів у міській раді Тернополя зменшилася до 42. Тому поява на чолі міської виборчої комісії дружини соратника Заставного неабияк наполохала інших претендентів на мерське крісло. В результаті Зоряна Удич написала заяву про складання повноважень начебто через збільшення навантаження на основній роботі -вона працює викладачем в одному з вишів Тернополя. Щоправда, в ЦВК іншої кандидатури на посаду голови міськвиборчкому не підшукали.

Сам склад комісії теж виявився доволі своєрідним. Загалом у ній 18 членів: троє від «Народного фронту» і «Батьківщини», по два - від «БПП «Солідарність», «Самопомочі», «Радикальної партії Ляшка», по одному – від «Громадянської позиції», Української народної партії, Народного руху України, УКРОПу, «Волі» та «Свободи».

Секретар міськвиборкому Галина Зарубна, за інформацією Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, у 2005 році очолювала Тернопільський міський первинний осередок Української народної партії. Нинішнього представника УНП в комісії Михайла Василика «свободівці» звинувачували у 2010 році у фальшуванні виборчого процесу. Щоправда, звинувачувальні заяви до суду не дійшли, а отже «не пійманий – не злодій».

Затесалося у лави виборчкому двоє колишніх комуністок. Любов Паразінська — дружина колишнього керівника обласного партосередку Комуністичної партії Василя Паразінського. А прізвище Наталії Синяк фігурувало в списках молодіжної організації КПУ. До речі, нині обоє вони виступають від Ляшкових «радикалів».

Кандидати - на старті

Як це буває на виборах у Тернополі та й, зрештою, в Україні загалом, кандидати побігли поперед батька в пекло. Ще виборці не знають, хто ж буде балотуватися на пост міського голови, як політична реклама уже котрий місяць «промиває мізки» мешканцям «файного міста».

Наразі з попередніх з’їздів деяких політичних сил стало відомо про перших кандидатів, які будуть змагатися на крісло міського голови Тернополя.

 

Партія

Кандидат

БПП-НФ-УДАР

Ігор Вонс

Самопоміч

Тарас Пастух

Громадянська позиція

Петро Ландяк

Батьківщина

Михайло Ратушняк

 

Судячи з кількості політичної реклами, рветься на другий термін діючий міський голова від «Свободи» Сергій Надал. Хоча «Свобода» офіційно не висувала його своїм кандидатом. УКРОП, який рясно «зазеленів» цього літа на вулицях Тернополя, не висунув свого кандидата. Подейкують, що партія поступилася діючому меру.

Радикали Ляшка теж наразі без кандидата. У партосередку час од часу перехоплюють керівництво різні групи впливу. Тож їм не до мерських виборів.

Активно влився у виборчий процес екс-регіонал, син колишнього голови Тернопільської та Львівської облдержадміністрацій Михайла Цимбалюка Віталій. Наразі він позиціонує себе як керівник ГО «Тернопіль Європейський». До якоїсь політичної сили прихилитися іще не встиг. Зрештою, ризики для неї (якщо це не буде «Опозиційний блок» чи інша, підконтрольна колишнім біло-блакитним партія) великі – Цимбалюка в мас-медіа на старті кампанії неодноразово шпетили за регіоналівське минуле.

«Заблимав» рекламними матеріалами у тернопільській пресі син колишнього «юмаксівця» (одне з кримінальних угрупувань Тернополя в 90-х роках минулого століття) Віталій Мариновський.

«Громадський контроль», який активно піарив кожну яму на тернопільських дорогах і тротуарах цього літа, вочевидь, буде пробиватися у Тернопільську міську раду тільки гуртом. Кандидата в мери для міста керівництво партії не озвучило.

На що «б’ють» учасники перегонів? Міський голова Тернополя Сергій Надал робить ставку на досягнення, особливо – ремонти в господарській сфері. Мовляв, навіть якщо він чи хтось із команди робить щось не так, все одно для міста залишаються відремонтовані майданчики, дороги, тротуари, фонтани тощо.

Тарас Пастух, який нині представляє Тернопіль у парламенті, несподівано для тернополян заявив про похід на ці вибори. Завдяки бренду очільник партії Андрія Садового Пастух планує вдруге «виїхати» на зачарованості тернополян львівським міським головою. Похвалитися власними досягненнями за час депутатства Тарас Пастух не може. Невеличка кількість законопроектів, де він серед співавторів, невиконані обіцянки з передвиборчої програми не додають балів Пастуху.

Борець із корупцією Ігор Вонс очолює провайдера телекомунікацій «Колумбус». Його дітищу закидали пропаганду російського забороненого телепродукту, однак із часом ці «недоліки» в компанії усунули, а Вонса почали позиціонувати більше як керівника Центру антикорупції в Тернополі, який несподівано з’явився на зорі передвиборчої кампанії. Нині Ігор Вонс став кандидатом на пост міського голови Тернополя від порошенківської «Солідарності», яка об’єднала сили свої, а також «Народного фронту» і «УДАРу».

«Батьківщина», вочевидь, за браком власних кадрів, висунула на мера «вічного кандидата» Михайла Ратушняка, директора фірми «Ант» (дистриб’ютора марки «Оболонь» в області). Він є депутатом міської ради Тернополя, обирався за списками Української народної партії. До цього «мігрував» із Народного руху в «Українську партію». Балотувався в нардепи на виборах 2014-го.

Петро Ландяк від «Громадянської позиції» нині в активній опозиції до діючого міського голови. На виборах 2010-го він теж пробував сили в мерських перегонах, але зняв кандидатуру на користь Сергія Надала. Потім свободівець запросив його у свою команду, і Ландяк став першим заступником. Однак невдовзі покинув цю роботу. Думки були різні: чи то не зміг спрацюватися з командою Надала, чи то не налагодив ефективну роботу в міськраді.

Риторика нинішніх рекламних матеріалів від кандидатів у тернопільських ЗМІ, на диво, вбога: окрім піару про поміч бійцям АТО і коментарям неприємних голосувань у Верховній Раді та критиці (чи підтримці) адмінреформи, кандидати зчепилися на одному: робота нинішньої мерії. Сергій Надал апелює до виборців через результати роботи в останній рік каденції, його опоненти – «мочать» за земельно-парковий дерибан та інвест-проекти і затримання на хабарі заступника Володимира Камінського.

Крізь призму «антикорупційності» кандидати наразі не особливо афішують обіцянки на тему – а що ж вони будуть робити конкретного для тернополян. Окрім критики і «чорнухи» Тернополю, на жаль, бракує господарської ініціативи.

Джерело: «Збруч»