Тернопільський бодібілдер переміг на змаганнях у США

Лише одного голосу забракло тернополянину Олегу Кривому до абсолютної перемоги у престижних змаганнях в Америці. Проте наш земляк виборов перше місце у своїй ваговій категорії до 85 кг серед бодібілдерів-любителів.

Нещодавно тернополянина визнали кращим у всесвітньовідомому турнірі «Арнольд Классік», який заснував та проводить щороку сам Арнольд Шварценеггер, повідомляє beztaby.

Сьогодні Олега Кривого фахівці без перебільшення називають майстром міжнародного спорту, абсолютним чемпіоном Європи та пророкують йому блискучу кар’єру в даній сфері. Турнір прирівнюють до міні-олімпіади, адже потрапити на нього доволі складно. За всю 30-річну історію проведення престижного «Арнольд-Класік» тернополянин вперше взяв у ньому участь й продемонстрував найкращий спортивний результат.

Олег каже, що все починалося зі звичного на перший погляд захоплення силовими видами спорту. Атлет із накачаними м’язами пригадує, що 10 років тому він, худорлявий хлопець, просто прийшов до спортзалу, аби дещо зміцнити своє тіло. Бодібілдингом, який вже став стилем його життя, тернополянин почав займатися всього два роки тому.

Хлопець родом з невеличкого села Зборівського району. Пригадує, у дитинстві разом із такими ж хлопчаками, як був сам, скидалися по дві гривні, аби купити м’яч. Та не зважаючи на різного роду труднощі, Олег каже, що завжди мав ціль і мету. Вірив, меж можливого не існує...

Аби гідно представити Україну на престижних змаганнях тернополянин посилено тренувався протягом половини року. Не лише підтримував у тонусі своє тіло, а й намагався зробити максимально легкою майбутню адаптацію за кордоном — лягав спати о третій-четвертій годині ночі. Тож коли прибув до США, для його організму не виникало жодних труднощів, пов’язаних зі зміною часового поясу.

Атлет розповідає, що інші учасники турніру мали цілі команди промоутерів, тренерів, помічників. Натомість він такої потужної підтримки не мав. Та разом з тим Олег зумів покрити усі витрати й самотужки вирішити організаційні питання. Щоправда, в Америці неабияк допомогла українська діаспора та друзі. Спочатку приїхав у Чикаго й оселився у районі, назва якого говорить сама за себе — Українське Село. Хлопець розповідає, що почувався тут як вдома, адже, траплялося, в супермаркетах нерідко чув рідну мову.

Відбувався турнір у зовсім іншому штаті — Огайо, до якого необхідно було їхати ще близько шести годин. Невеличке містечко Колумбус, орієнтовна кількість населення якого становить близько 20 тисяч осіб, під час щорічного турніру з 3 по 6 березня, «розростається» майже вдвічі. Сюди прибувають з усіх куточків світу.

Зараз Олегові важко підібрати потрібні слова, аби чітко передати увесь спектр емоцій, які відчував під час своєї участі в турнірі. «На гігантському стадіоні, розмір якого можна прирівняти із п’ятьма футбольними, панує нереальна атмосфера, — розповідає наш земляк. — Це просто неймовірні відчуття… Неможливо передати те, що відчуваєш, коли до тебе прикуті погляди десятки тисяч людей. Здається, за спиною ростуть крила…».

 В абсолютній категорії він посів друге місце. Дивно, але тернополянину не вистачило всього лиш одного голосу. «Олег міг здобути перемогу перемогу в абсолютному заліку, він міг стати кращим з кращих, — переконаний директор Департаменту у справах сім’ї, молоді, фізичної культури і спорту ТОДА Віктор Мацикур. — Складається враження, що рішення суддів не було об’єктивним».

Титул чемпіона Олег Кривий називає «скромним першим місцем» й своєю перемогою завдячує найближчим. «Дякую моїй коханій дівчині яке пережила зі мною цю підготовку...була моєю моральною підтримкою, персональним дієтологом… Дякую другу Максу, який став мені підтримкою далеко за межами рідного дому... Жодного разу я не почув слова відмови чи суперечки від тебе...ціную....!, — так написав чемпіон на своїй сторінці у соцмережі. — Дякую вам всім, українці, за слова підтримки на мою адресу...мене переповнювали почуття гордості, що я українець і що ми всі настільки готові підтримати один одного....я впевнений такої підтримки не було у жодного з виступаючих там атлетів!...» На запитання чи задоволений досягненим результатом Олег відповів: «Немає меж досконалості й завжди буде на кого рівнятися. Головне, треба любити те, чим займаєшся і завжди цілеспрямовано йти до своєї мети…».