Цінова лихоманка: повертаємось у лихі дев’яності?

Зростання курсу долара, девальвація гривні, російська агресія призвели до підвищення цін в Україні. Подорожчання продуктів, тарифів на комунальні послуги та пального вже істотно відчули на собі українці. Для гаманців та кишень жителів країни настали не найкращі часи. Проте разом з цим розмір заробітної плати залишається на рівні минулого року. Ви запитаєте: «Куди вже далі?» Але нічого втішного експерти не кажуть, лише: «все ще попереду».

Інфляція в Україні в лютому 2015 року становила майже 28%. Останній раз такий рівень інфляції спостерігали у 2000 році. Тоді український уряд, на чолі з Віктором Ющенком, проводив боротьбу з бартерними операціями, насамперед у паливно-енергетичному комплексі. Монетизація розрахунків призвела до підвищення споживчих цін на 25,8%. Зараз причини інфляції зовсім інші. У першу чергу вони пов’язані з переглядом тарифів на житлово-комунальні послуги, а також із подорожчанням імпорту вслід за курсовими ривками долара.

Згідно з даними Державної служби статистики, протягом лютого 2015 року українські промисловці підвищили ціни на власні товари на 4,8% у порівнянні з минулим місяцем, таким чином загальний рівень подорожчання за останні 12 місяців склав 41%.

Так, ріст цін у добувній промисловості тільки за останні місяць склав 7,3%. До прикладу, добування залізної руди подорожчало на 18%. У хімічній промисловості ціни в порівнянні із січнем цього року зросли аж на 21,9%, виробництві електрообладнання – на 8,7%, пластмасової та іншої неметалічної продукції – на 8,6%.

Помітно зросли тарифи на усі види комунальних послуг: на 62,8% збільшилася вартість газу, на 19,7% − електроенергії, на 46,9% – гарячої води, на 47,4% – холодного водопостачання, на 69,5% – каналізації.

Продукти харчування українського виробництва за місяць подорожчали на 7,8%. Масло і тваринні жири зросли в ціні на 16,9%, борошно та крупи – на 14,9%, цукор – на 10,9%. Дорожчим став і хліб: середня вартість хлібобулочних виробів підскочила на 8,7%.

Відбулися серйозні зміни – українці купують лише найнеобхідніше, відмовляються від делікатесів.

«З пенсії 550–700 грн. йде тільки на комунальні послуги. Тому мій продуктовий кошик доволі скромний: крупи, хліб, олія, інколи молоко та сир. М’ясо не купую, є домашня птиця. Через високі ціни довелося відмовитися від риби, ковбаси, цукерок, тістечок, хороших сортів чаю та кави, нової білизни. Дякувати  Богу, допомагають діти. Так і викручуюсь», − розповідає пенсіонерка Ольга Іванівна з Чорткова.

У цей час ціни  на ліки зросли на 40%. У півтора рази подорожчали імпортні мазі та гормональні препарати, жарознижувальні, знеболювальні та антибіотики. Експерти зазначають, що ціни на деякі ліки піднялися аж на 200% без зайвих пояснень. Це може означати лише те, що хтось наживається на хворобах простих людей. Ця ситуація нагадує ту динаміку, яка була у 2008-2009 роках. Ціни поступово росли упродовж 5-6 місяців, а згодом досягнули свого максимуму.

«Один пакетик жарознижувального «Фармацитрону»  я раніше купувала за 6 гривень, а тепер він обходиться мені ледь не в 20 гривень, − скаржиться 25-річна Вікторія Андріївна. – Дуже б хотілося, щоб ціни на ліки повернулися до попередніх, адже відтепер людині на лікування доводиться віддавати значну суму грошей. Хворіти – це дорога розкіш! Я навіть боюся уявити, як доводиться тим людям, особливо пенсіонерам, які постійно приймають медикаменти. При наших заробітних платах, такі ціни надто високі».

Свій внесок у зростання цін вніс і уряд: в першу чергу – це введення 5% акцизу на продаж алкоголю та тютюну, що також посилило інфляцію. Курцям і цінителям алкоголю належить змиритися із зростанням цін на 32,6%.

Утім, платити більше доводиться не тільки любителям шкідливих звичок. У транспортній сфері тарифи на проїзд зросли на 2,6%, насамперед, за рахунок збільшення вартості палива та мастил на 3,6%.

Як бачимо, Україна знову повертається у «лихі 90-ті». Симптоми ті ж самі: різкий спад виробництва ВВП, бурхливі темпи інфляції, міграція робочої сили за кордон. «Економіка України в першій половині 1990-х років перебувала у кризовому стані. У зв’язку з цим знижувався життєвий рівень населення. За 3-4 дні ціни зростали вдвічі, зарплати зменшувалися, а згодом взагалі не виплачувалися. У малозабезпечених сім’ях витрати на харчування сягали 90% їхнього заробітку. При цьому вартість набору з 22 найважливіших продуктів харчування становила в середньому 32,5 тис. карбованців, а мінімальна заробітна плата лише 6,9 тис. карбованців. Так, споживання м’яса за період з 1990 р. по 1992 р. скоротилося з 68 до 46 кг, а з 1990 р. по 1993 р. споживання молока і молочних продуктів − з 373 до 275 кг, яєць − з 272 до 193 шт., олії − з 11,7 до 8 літрів, цукру — з 49,7 до 30 кг. «Шокові реформи» по волі чи мимоволі здійснювалися не на користь інтересів більшості громадян. У результаті цього утворився незначний прошарок багатих людей, а більшість населення зубожіла», − розповідає історик Олеся Володимирівна.

За прогнозами експертів, ВВП у 2015 році продовжить знижуватися. Цього року його падіння склало 7% або 103 млрд. грн., а за рік показник може дійти 10-13% або до 1,23 трлн грн.! Дефіцит держбюджету-2015 обіцяють до 15% ВВП, і він може скласти більше 180 млрд. грн. У результаті можливе зростання цін на ЖКП (до 1500 грн. в місяць за 2-кімнатну квартиру в опалювальний сезон. Нинішні прожиткові мінімуми – зарплата 1218 грн. і пенсія 949 грн. – ймовірно, залишаться, але у бюджетників можуть забрати всі надбавки.

Кандидат економічних наук Олександр Охріменко впевнений, що інфляція сповільниться з 27-28% до 20%, але реальні доходи населення стануть менше на 15-20%, так як промислове виробництво втратить ще 20% обсягів випуску продукції. Це може стати причиною зростання безробіття (до 16%).

Поза прогнозами залишається курс долара: не виключення, що без реальних реформ у сфері бізнесу гривня девальвує до 25-30 грн. за долар, а при реформах – зміцниться до 12 грн.

Для України цей рік буде набагато важчим, ніж 2014-й. Сподіваємося, що країна подолає усі труднощі. Треба розуміти, що собівартість окремого товару включає такі чинники, як інфляція, курс долара, підняття комунальних витрат, цін на енергоносії. Від цих параметрів і залежить, чи зростатиме ціна на кожен окремий продукт. Тому, щоб зупинити ріст цін, треба  зменшити вартість комунальних платежів, енергоносіїв та палива.

Тарас ЗАЯЦЬ,

студент Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка.