У Тернополі філософські виміри побачили у техніці (фото)
Молоді вчені у Тернопільському технічному національному університеті імені Івана Пулюя провели міжнародну конференцію «Філософські виміри техніки».
Перша Міжнародна науково-практична конференція молодих учених та студентів «Філософські виміри техніки», присвячена Всесвітньому Дню філософії, відбулася у ТНТУ.
Організатори конференції - Міністерство освіти і науки України, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Національний університет водного господарства та природокористування з Рівного, Державна Вища Технічно - економічна школа ім. Кс. Броніслава Маркевича (м. Ярослав, Польща), Державний університет Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Польща), Державний університет «Люблінська Політехніка» (м. Люблін, Польща), Наукове товариство ім. Т. Шевченка.
Конференцію відкрив проректор з наукової роботи доктор технічних наук, професор Рогатинський Р.М. Привітали учасників конференції декан факультету по роботі з іноземними студентами кандидат фізико-математичних наук, доцент Ковалюк Б.П. та завідувач кафедри українознавства та філософії доктор філософських наук, професор Довгань А.О., який наголосив на актуальності філософського осмислення феномену техніки.
Широке коло питань історії та теорії філософії техніки під час пленарного засідання охопили у своїх доповідях молоді вчені Оробчук О., Дідич І., Коноваленко С., Лібусь Т.
Особливу увагу учасників конференції привернуло дослідження Безуха Дмитра „Кібернетичний контроль людських дій – організаційна парадигма суспільства ХХІ ст.”. У ньому науковець зазначив умовність конфіденційності приватної інформації та роль контролю за особистим життям громадян з боку органів державної влади за допомогою інформаційних технологій. Також цікавим було повідомлення студента з Нігерії Чарльза Емесобума про феномен «хакатонів» – періодичні зібрання, на яких програмісти й інші спеціалісти, що працюють в сфері комп’ютерних технологій, об’єднуються навколо роботи над певним проектом. Асистентка кафедри українознавства та філософії Чоп Тамара висвітлила інший бік сприйняття техніки, аналізуючи її вплив на мистецтво, зокрема на формування цілісної концепції футуризму, відомого світу іменами К. Малевича, О. Богомазова, Т. Марінетті, Л. Балла.
Секційні засідання зацікавили учасників доповідями про «Великий адронний колайдер» студента Лисенко Я., «Філософський зміст спеціальної теорії відносності А. Ейнштейна» в блискучому виконанні Луцишина Р., «Кіборгізація сучасного світу» Казмірчука В., «Філософії зброї» Чепурного Р.
З цікавістю присутні заслухали дослідження «Освальд Шпенглер про роль техніки в житті європейської цивілізації” молодої дослідниці Тетяни Лічусь. Звернення до біокульторологічної технофілософської концепції німецького філософа та культуролога О. Шпенглера зумовлені важливістю та гостротою проблем, які піддає критичному аналізу філософ і які сьогодні не втратили своєї актуальності. Йдеться про стан західноєвропейської культури, вплив на неї науково-технічних досягнень, негативні наслідки цього впливу (створення міст-гігантів, так званих, «світових міст», які вирішують долю людства, механізація життя в них, безробіття, екологічна криза тощо), трансформації, які відбуваються з людиною та суспільством, наростанням техносфери з витісненням органічного життя. Погляди О.Шпенглера (його «філософія життя») на сутність культури, людини, техніки, долю техногенної цивілізації мали великий вплив на формування соціокультурологічних і технофілософських концепцій багатьох філософів ХХ століття. Техніка - позаісторичний феномен, вона має такий самий вік як і життя взагалі, яке вільно рухається у просторі Німецький філософ зводить всю багатовікову історію культури, історію людини і суспільства до боротьби за існування. Визначаючи техніку з біологічної позиції як тактику життя, О. Шпенглер змальовує техніку хижаків і травоїдних, техніку війни, дипломатії, держави, політики, організації виробництва, вказуючи на хист, одержаний від природи. Краща, ефективніша техніка завжди робить її власника сильнішим. Він бачить суттєву особливість людської техніки, яка є відмінною від техніки тварин «в тому, що кожний винахід містить в собі можливість і необхідність нових винаходів», і так до нескінченності.
По суті, на конференції кожне дослідження розкривало актуальність сприйняття проблем техніки власне з позиції філософського осмислення. А це дозволяє поглянути на процес не лише з точки зору прогресивного оптимізму, але й, як його звернення до людини, усвідомлення наслідків і відповідальності, які тягне за собою всезростаючий технократизм.
Загалом, учасниками міжнародної конференції стали представники з майже десятка українських та зарубіжних вищих навчальних закладів: Державної Вищої Технічно-економічної школи ім. кс. Броніслава Маркевича (м. Ярослав, Польща); Державного університету Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Польща); Державного університету «Люблінська Політехніка» (м. Люблін, Польща); Варшавського університету (м. Варшава, Польща); Опольського політехнічного університету «Опольська політехніка» (м. Ополє, Польща); Київського національного університету імені Т. Шевченка; Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне, Україна); Національного університету «Острозька академія»; Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.
Заявлені учасниками тези згодом будуть опубліковані в електронному збірнику.
Фото: прес-служба ТНТУ
„