У Тернополі влада вимагає заборонити використання поліетиленових пакетів

- Поліетиленові пакети, в сучасних умовах, є найпоширенішим способом зберігання і транспортування будь-яких товарів. Навіть важко уявити скільки тисяч тонн полімерів щорічно вивозиться на звалища України та світу, а також яку загрозу вони становлять для екологічної ситуації, засмічуючи населені пункти, узбіччя доріг, ліси, землі, моря тощо, повідомляє Номер один.

Процес утилізації поліетилену є складним та дороговартісним, його спалювання є небезпечним для довкілля, а тому потрібно повністю відмовитись від нього, замінивши менш шкідливою пакувальною тарою.

Час використання поліетиленового пакету за призначенням рідко перевищує 30 хвилин, а період його розкладання становить не менше 100 років.

Більше того, при горінні або розкладанні поліетилену у навколишнє середовище виділяються токсичні речовини, які завдають значної шкоди довкіллю та здоров’ю людини.

За результатами аналізу ситуації, яка склалася у зв’язку із безконтрольним поводженням з полімерами, світовою спільнотою активно вживаються заходи щодо зменшення використання поліетиленових пакетів.

У низці країн світу введено податки або заборони на виробництво і розповсюдження (імпорт або продаж) поліетиленових пакетів та передбачено штрафи за порушення вказаних норм.

Законопроектом «Про обмеження виробництва, використання, ввезення і розповсюдження полімерних пакетів» передбачається повна заборона використання полімерних пакетів, строк повного фізичного, хімічного, термального або біологічного розщеплення яких перевищує п’ять років. Причому, виключення становлять екологічні полімерні пакети, які повинні складатись не менш ніж на 90% із вторинної сировини.

За порушення норм, що містяться в проекті вказаного Закону передбачається дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність.

Таким чином, введення в дію вказаних норм не тільки забезпечить поширення екологічно безпечного та чистого виробу, а й створить умови для утилізації левової частини наявних на території України відходів як вторинної сировини, спрямувавши їх на виробництво біологічних полімерних пакетів.