У Тернополі змінять 13 вулиць, названих на честь радянських діячів

Комісія з питань перейменувань вулиць у Тернополі та селах, що приєднані до Тернопільської міської територіальної громади, запропонувала перейменувати 13 вулиць у місті, а також провести демонтаж меморіальних дощок і скульптур, які містять радянське чи російське походження. Про це повідомляють на сайті Тернопільської міської ради.

Зокрема, пропонують перейменувати:

• вул. Танцорова на вул. Старий Поділ (історична назва цієї вулиці);
• вул. Живова на вул. Торговиця (історична назва. Цю назву зафіксовано на кількох мапах міста, зокрема 1937-38 р.р. До того ж вона свідчить не лише про зв’язок назви із місцем, але й нагадує про торгівельне минуле міста);
• вул. Макаренка на вул. Іванни Блажкевич (дитяча письменниця, громадська діячка, просвітниця. Усе життя жінка присвятила боротьбі проти гнобителів українського народу. За це поляки вбили її двох маленьких донечок, а за голову самої Іванни призначили чималу винагороду. Народилася у селі Денисові на Тернопільщині);
• вул. Чехова на вул. Олени Теліги (українська поетеса, публіцистка, літературна критикиня та провідна діячка ОУН. Відповідно до українського законодавства належить до борців за незалежність України у XX столітті);
• вул. Агрономічна на вул. Дарії Віконської (українська письменниця, публіцистка, літературний і мистецький критик, перекладачка, громадська-культурна діячка. Належить до таких представниць українського письменства, як Марко Вовчок та Олена Теліга. Зналася з діячами націоналістичного руху. Єдиний український літератор, що у 1920–1930-ті проживав у Тернополі);
• вул. Бригадна на вул. Омеляна Пріцака (український та американський тюрколог-мовознавець, історик. Один із засновників і перший директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (1973–1989), перший директор Інституту сходознавства НАН України (1991–1999), співзасновник Міжнародної асоціації україністів (1989), президент Міжнародного товариства з вивчення мов, культури й історії угро-фінських та алтайських народів, доцент і професор Ґеттінґенського, Гамбурзького, Вашинґтонського, Гарвардського і Київського університетів. Народився на Львівщині, дитинство і юність провів у Тернополі);
• вул. Гагаріна на вул. Івана Гавдиди (заступник Голови Проводу ОУН, один із ініціаторів створення Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів, з якого вже у 2001 році утворюється Молодіжний Націоналістичний Конгрес, директор Центру національного відродження імені Степана Бандери в Києві, автор багатьох статей та публікацій. Народився на Тернопільщині);
• вул. Достоєвського на вул. Ілярія Бриковича (гімназійний професор, освітній і громадський діяч. Походив з давньої тернопільської міщанської родини. Навчався у Львівському і Віденському університетах. Брав активну участь у громадському житті, входив до керівних органів багатьох українських товариств. «Мабуть ніхто з Тернополя не мав тієї пошани, якою ще за життя втішався проф. Брикович» (історик Тернополя Б. Остап’юк). Заарештований органами НКВС і загинув в ув’язненні. Досі ніяк не вшанований у Тернополі, в якому так багато прислужився для розвитку українства);
• вул. Глінки на вул. Миколи Леонтовича (український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч. Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть» та інших. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells»);
• вул. Ломоносова на вул. Князя Святослава (славився, перш за все, як відважний воїн і талановитий полководець. Повернув до складу Київської держави племінне княжіння в’ятичів (964 р.), розгромив Хозарський каганат (965–968 рр.), вів війни на Північному Кавказі й переміг племена ясів та касогів. Вів активну політику щодо Візантії);
• вул. Пушкіна – Захисників України (вулиця, назва якої присвячена усім Захисникам, що сьогодні боронять Україну);
• вул. Толстого – Євгена Мєшковського (генерал-хорунжий Армії УНР, полковник УГА. Походив з козацького роду. Професійний військовий. В Тернополі 9 листопада 1918 Президент ЗУНР Є. Петрушевич затвердив його начальником Начальної команди (штабу) УГА; цей штаб був у Бережанах. Розробив організаційну структуру УГА і зреалізував її. Від весни 1919 воював у Армії УНР. Важно поранений в бою на передовій лінії під Чорним Островом. Помер у Тернополі. Похований на Микулинецькому кладовищі. В Україні є могили лише двох генералів Армії УНР: Є. Мєшковського в Тернополі і Василя Тютюнника в Рівному (там є вулиця цього генерала);
• вул. Чалдаєва на вул. Патріарха Любомира Гузара (Український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. Священник (з 1958), єпископ (з 1977), кардинал Католицької церкви (з 2001), Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011), Представник українського роду Гузарів).

Теплохід «Герой Танцоров», який здійснює водні прогулянки на Тернопільському ставі, стане теплоходом «Ян Амор Тарновський».

Також комісія рекомендувала виконавчому комітету прийняти рішення щодо демонтажу меморіальних таблиць: Анатолію Живову (вул. Сагайдачного, 2), Григорію Танцорову (вул. Танцорова, 22), Віктору Чалдаєву (вул. Чалдаєва, 3), Миколі Карпенку (вул. Карпенка, 1), а також пам’ятники: «Герою-матросу», розташованого біля приміщення гуртожитку «Чайка» на вул. Білецькій, 68; радянському робочому, що на вул. Поліській, 6; обеліск висотою 11 м на братському цвинтарі воїнів-червоноармійців, які не зазначені у реєстрах пам’яток культурної спадщини.

Громадське обговорення щодо нових назв вулиць та теплоходу розпочнуть 1 червня. Додаткову інформацію оприлюднять на сайті Тернопільської міської ради.

Фото з відкритих джерел