У часи підпілля священики мали особливу інструкцію

Отець-митрат Іван-Андрій Говера подарував історико-меморіальному музею політв'язнів на вулиці Коперника у Тернополі унікальне видання - книгу "Літургія підпільної церкви". Минуло 25 років, як греко-католицька церква вийшла із підпілля. Видання під редакцією отця Івана розповідає про багато повчальних життєвих історій із життя підпільних священиків.

Отець відводить особливе місце Святій Літургії, бо в ній, з його слів, в особливий спосіб присутній Ісус Христос. Також тут можна прочитати хвилюючі розповіді про те, яку ціну платили західняки, щоб вберегти рідну церкву. Колись люди таємно добирались за десятки кілометрів, долаючи численні перешкоди, аби потрапити в місце, де таємно правилась служба. Сьогодні, на жаль, в окремих людей спостерігається інше ставлення до храмових святинь.

Цікавий факт: Йосип Сліпий, передбачаючи утиски та гоніння на церкву, розробив інструкцію для священиків, в якій писав, що "Службу Божу можна правити без світла, без антимінса, але бодай на обрусі, якщо є, навіть без риз, якщо їх не має і тоде-небудь у приличнім місці, і на дворі під голим небом, і без відповідаючого, як ніхто не вміє служити. Кожний священик має право посвятити собі чашу. Якщо немає чаші, можна вживати скляної посудини (склянки, келішка, порцелянового горнятка...)".

Книгу "Літургія підпільної церкви" мені показав старший науковий працівник музею Орест Савка. На його думку - це справжнє раритетне видання, якому сьогодні нема ціни.

Валентина СЕМЕНЯК.

Фото автора.