У чиї руки потрапляє безкоштовний секонд-хенд

Доступні ціни у магазинах секон-хенду створюють неабиякий попит на товар. Мало хто задумується, що ці речі першому отримувачеві дістаються безкоштовно.

Контейнери зі збором непотрібного одягу, взуття та інших речей у країнах Європи чи в Америці стоять на кожному кроці. Люди навіть можуть залишати такі ящики добра біля порогів своїх будинків. Благодійники усе це забирають та доставляють у відповідні організації чи магазини.

«Самих магазинів секонд-хенду в нас дуже мало, - розповідає жителька Нью-Йорку Катерина Туркот. – Популярні такі магазини із дитячим одягом. Там речі майже нові, адже діти швидко ростуть. Досить популярними є також так звані «thrift stores». Люди туди віддають безкоштовно непотрібні речі – одяг, взуття, електроніку, книжки. Є спеціальні ящики у містах, куди можна скинути свої речі. Магазини потім чистять та продають їх. Багато речей звідти віддають у притулки для бездомних. А загалом ці магазини пропонують доступні ціни. Люди міняють гардероб кожних півроку, тому речі там в гарному стані. Кошти від виторгу ідуть на благодійність та оплату персоналу. Це у нас вважається неприбутковою діяльністю».

Такий принцип діє і в країнах Європи. За словами жительки Лондона Наталії Олексів, такі магазини там називають «charity shops». Люди приносять свої речі, а кошти ідуть на благодійність. Відтак, магазини забирають старі непотрібні речі, а покупці роблять добре діло, купуючи їх.

Такі ж контейнери допомоги бідним є в Польщі. Люди впевнені, залишають речі для благодійних організацій, які передадуть їх бідним безкоштовно. Та що відбувається з речами, які вивозять за межі цих країн, до прикладу, в Україну? Як відомо, магазинів благодійності в нас немає, а «секонд-хенд» давно став вигідним торгом не лише в магазинах та на прилавках, а й на сторінках соц-мереж.

«В Англії, Америці люди здають речі, як благодійність або в «charity shops», - розповідає колишній працівник одного із секонд-хендів Тернополя.– Ті речі, які не купили, віддають благодійній організації. Дуже багато цих організацій зареєстровані на посередника, який просто перепродує товар тюками в ту саму Україну. Перевозять товар часто під виглядом добродійної допомоги. Серед цих речей може бути і брендовий одяг зі старої колекції, який часто за кордоном здають як благодійність. На складах в Україні тюки розфасовують на кілограми і продають підприємцям. Також можна купувати несортований оригінал, який є значно дешевшим. Яку ціну у магазині поставлять за річ – діло фантазії власника».

У Тернополі є відомі багатьом бізнесменам секонд-хенду два склади із речами – на вулиці Гайовій та вулиці Текстильній. Саме там купують кілограмами речі, які пізніше побачать на вішаках у різних магазинах або ж на прилавках торгових точок. У один з цих складів ми подзвонили та розпитали власника про ціни. Там продають на даний час лише оригінал з Англії, кілограм коштує 2,75 $. Важить тюк 100 кг, менше купувати не можна. Товар власник складу привозить з-за кордону самостійно. Купити тюки може кожен, для цього не потрібно жодних документів.

Оптові склади є і у районах області. До прикладу, в Інтернеті є контакти складу в Ланівцях. За номером телефону розповіли, що товар продають по кілограмах – куртки коштують 2,5 євро за кг, штани – 3 євро, шуби – 4. На запитання «Звідки товар?», відповідають – з Чехії, Голландії, Німеччини. Як зазначив власник складу, їздить за товаром також самостійно, має договір зі складами в цих країнах.

Після складу речі потрапляють в магазини, а вже звідти часто на прилавки торгових точок чи на сторінки соціальних мереж. Тобто це вже друге коло продажу та націнки. Люди у день завозу скуповуються у магазинах секонд-хенду та перепродують їх дорожче. Покупці платять дорожче тільки за зекономлений час.

Катерина БОЙКО