У Тернополі презентували книгу про Романа Гром’яка

Його любили студенти, поважали викладачі. Він викладав у Тернополі, Львові, Донецьку, Кракові, Мюнхені. Український літературознавець, літературний критик, громадський діяч. Кандидат філософських наук, доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи.

Член Спілки письменників України. Усе це про Романа Теодоровича Гром’яка. А ще він обирався народним депутатом СРСР, був Представником Президента України в Тернопільській області. Вечір пам’яті вченого, громадсько-політичного діяча Романа Гром’яка відбувся у залі засідань Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Під час заходу презентували книгу спогадів «Вертепи долі», в якій описане життя, спогади та знакові інтерв’ю професора. На сторінках книги розміщені фотографії з родинного архіву, повідомляє тв4.

Вчений, громадсько-політичний діяч, академік Академії наук вищої школи, член Спілки письменників України, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка, професор Роман Теодорович Гром’як помер 4 травня 2014 року. 21 березня цього року йому мало виповнитися 79 років. Колеги, родичі та друзі зібралися, щоб вшанувати його пам’ять та презентувати книгу спогадів про видатну особистість.

– Роман Теодорович – інтелігент, науковець, дослідник, літературознавець, найуважніший читач, критик. Павличко пише, що він є критик Франківського рівня, що він є націоналіст такого Франківського штибу, – говорить колега, товариш Романа Гром’яка Ігор Равлів.

Спогади про Романа Гром’яка “Вертепи долі” названі так невипадково. Свого часу він написав книги : «Вертеп–1, або Як я став народним депутатом СРСР і що з того вийшло» та «Вертеп–2, або У хащах влади». Усі розділи “Вертепів долі” складаються за схожою схемою: вертеп житейський, громадсько-політичний, науковий, студентський та аспірантський.

– Я вірю в безсмертя душі і знаю, що коли ми про когось говоримо його дух і душа тут. Я вірю, що душа Романа Теодоровича витає між нами. Я кілька разів пробував з ним на ці речі говорити, та він завжди це сприймав в штики, я про це написав у спогадах. Я вірю в його безсмертну душу, я знаю, що його душа тут. І я переживаю якісь особливі душевні стани, – розказує колега, товариш Романа Гром’яка Петро Сорока.

На вечір пам’яті прийшли рідні, кролеги, друзі та представники міськради. Виступив дует бандуристок з інституту мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.