У вищому професійному училищі ім. Паращука знову скандал

У вищому професійно-технічному  училищі ім. Паращука знову скандал. Аномалію системних непорозумінь у колективі не можуть пояснити ані керівник, ані працівники. Ще не встиг заклад оговтатись від неприємностей, пов’язаних із колишнім директором, як виникло нове протистояння. Цього разу через премії.

Урізали навантаження і премії

Нещодавно до редакції «Номер один» та й, як з’ясувалося згодом, не тільки до нас, а й у правоохоронні органи та громадські організації, звернулася група працівників навчального закладу. Людей обурило необ’єктивне ставлення з боку керівництва, яке полягало у зменшенні розміру премій та навантаження, що суттєво вплинуло на дохід викладачів. Люди переконані, що об’єктивних причин для таких дій стосовно них немає. Мовляв, усьому виною є упереджене ставлення керівника закладу та її оточення, а також некомпетентність в. о. директора навчального закладу Галини Андрусишин.

«Педагогічне навантаження розподіляється, не дивлячись ні на професійні можливості, ні на моральні якості, як цього вимагають Закони України «Про освіту» та «Про професійно-технічну освіту», а тільки з урахуванням особистої відданості та розміру занесеного їй пакета з «дарунками»; для «своїх» утворюються навчальні кабінети і майстерні, а для «невірних» - неповне педагогічне навантаження або й скорочення «у зв’язку з реорганізацією». Наприклад, викладачу правознавства Півтораку Олександру, який єдиний із колективу ще у травні 2014 року добровольцем пішов захищати Україну і на утриманні якого у той час перебували безробітна дружина та п’ятирічний син, взагалі не дали жодної години педагогічного навантаження. Після повернення з фронту учасника бойових дій Півторака О. Р., відзначеного до того ж державними нагородами, «ощасливили» лише половиною ставки викладача», - йдеться у зверненні.

Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння працівників, стало оприлюднення документів щодо преміювання викладачів училища у 2014-2015 рр. За словами працівників, згідно з цим документом, Г. Андрусишин, її заступник І. Грищук та керівники підрозділів отримали за цей час від 10 до 20 тис. гривень грошової винагороди, а більшість педагогічних працівників - від 100 до 300 грн.

Відмінник освіти України, викладач вищої категорії Галина Нижник 30 років працює у ВПТУ №4. Жінка розповідає, що ситуація в закладі стала погіршуватись близько чотирьох років тому. З кожним днем проблеми наростали, наче снігова лавина.

- Причин зменшення розміру премій нам ніхто не пояснював, - розповідає пані Галина. – Аналогічна ситуація і з навчальними кабінетами. Їх у викладачів забирають. При цьому жодних пояснень не дають. Усе відбувається на розсуд керівництва, без аргументації.

- Протоколи засідань комісії з преміювання підроблено, жодного голосування з цього приводу не було. Будь-які звернення до адміністрації чи до голови профспілкового комітету Володимира Гешти, який служить керівництву закладу, а не громаді і закону, не дають жодного результату, а лише стали підставою для посилення  репресій проти неугодних, - зазначає Ірина Смакула.

Мають представники колективу претензії і щодо заступника директора з навчально-виробничої роботи Івана Грищука. За словами освітян, чоловік у 2012 році засуджений за шахрайство та хабарництво. Рішенням суду обіймати посади в закладі освіти йому заборонено протягом трьох років. Та згодом він подав апеляцію і вирок суду було змінено. У якості покарання йому призначено штраф та дозволено обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та господарсько-адміністративних функцій. Сьогодні чоловік входить до числа осіб, які виконують адміністративні функції, й отримує щомісяця премії практично у максимальному розмірі.

Ситуація в колективі веде до різкої втрати престижу навчального закладу, стверджують працівники, а як наслідок - зменшення кількості тих молодих людей, які бажають тут навчатися, і, зрозуміло, кількості працівників. Ось лише декілька цифр. У 2010 році в ТВПУ №4 навчалося майже 1500 учнів і студентів, зараз - лише трохи більше 800. Забезпечували навчальний процес майже 215 осіб, зараз - менше 160. Заробітна плата педагогічних працівників сягала майже 500 доларів США у місяць і була найвищою в системі профтехосвіти України.

На засіданні педагогічної ради 25 листопада 2015 року у відповідь на претензії окремих членів колективу Грищук зверхньо заявив, що все це «гавкіт Моськи на слона», натякаючи на свої «товариські» стосунки з тодішнім очільником департаменту освіти і науки облдержадміністрації Л. Крупою, кажуть викладачі.

Керівництво все заперечує

Пролити світло на ситуацію «Номер один» попросила керівника навчального закладу Галину Андрусишин. Варто відзначити, що жінка стала в. о. директора училища 30 квітня 2014 року. На цю посаду її призначено після звільнення одіозного директора Павла Федика. Протягом цього періоду він кілька разів з допомогою суду намагався поновитися на посаді, однак досі зробити цього не вдалося. Наразі його місце перебування залишається невідомим. У зв’язку з цими подіями, уже понад півтора року закладом керує не директор, а в. о. До свого призначення на цю посаду пані Галина працювала заступником. Усі звинувачення жінка заперечує. Каже, що розмір премії працівникам училища визначає не вона, а комісія з преміювання. При цьому враховуються професійні якості та заслуги представників колективу.

- Комісію з питань преміювання формує керівник закладу, - пояснює Галина Андрусишин. - До неї входять керівники структурних підрозділів, заступники директора, старші майстри, представники бухгалтерії та технічної служби. Розмір премії визначають за поданням керівників підрозділів. Аналізуються результати роботи протягом певного періоду. На розмір премії впливають не тільки досягнення працівника, а й порушення. Якщо виявлено недоліки у роботі особи, розмір премії менший. Максимальний розмір обмежений умовами колективного трудового договору і не перевищує посадового окладу. Натомість мінімальний розмір премії не визначений. Умови та критерії преміювання прописані у положенні.

За словами Галини Андрусишин, звернення у ЗМІ її працівників стало для керівника закладу несподіванкою, тому що особисто їй про своє невдоволення ніхто не говорив. За винятком викладача Л. Горішної.

- Минулого тижня з запитом звернулася викладач Л. Горішна. Копії документів, які вимагала жінка, ми їй надали. Більше жоден із працівників не звертався, - каже керівник закладу.

Жінка усі заперечення відкидає і має своє бачення ситуації.

- Справа в тому, що за попереднього керівника ніхто з працівників не знав розміру премій своїх колег. Це питання було закритим і не підлягало обговоренню. У зв’язку з тим, що воно стало відкритим і я вперше за історію закладу оприлюднила списки преміювання, в колективі почали обговорювати це питання. Звичайно, в кожного є суб’єктивна думка, але дехто, як справжній українець, бачить не своє під носом, а чуже під лісом. І не враховує, як відноситься до своєї роботи, але має великі амбіції. Частина тих, хто звертається до Вас, раніше мали значно вищі премії, причому отримували їх систематично. Саме тому, на мою думку, склалася така нездорова ситуація, - пояснює Галина Андрусишин.

Наш журналіст попросив керівника закладу показати копію списку преміювання. Ми й справді побачили, що розмір премії частини працівників у п’ять, а то й десять разів менший, ніж в інших. Директор пояснила, що  стосовно працівників, у яких найменший розмір премії, зафіксовано системні порушення.

- Наприклад, педагоги, про яких ви говорите, приходять на урок без матеріалів, а, відповідно до положення, викладач має мати план заняття та конспект. Інший викладач дозволяє собі систематично запізнюватись. Такі випадки є задокументовані. Якщо людина сумлінно виконує свої обов’язки, то такого не може бути, щоб її не оцінили. Якщо ж нехтує, то отримує відповідний результат, - резюмує пані Андрусишин.

В.о. директора запевняє, що засідання комісій відбулося відповідно до чинного законодавства. На всіх протоколах є підписи членів, тому  звинувачення щодо підробки документів є безпідставними. Більше того, у травні 2015 року в закладі відбулася перевірка фінансової інспекції. Жодних порушень у закладі виявлено не було.

Натомість щодо зменшення навантаження, то для цього, за словами в. о. директора, є об’єктивні причини.

- В останні роки заклад не в повній мірі виконує план державного замовлення. У зв’язку зі зменшенням фінансування, частині працівників було зменшено навантаження. Це стосується тільки тих педагогів, які дали на це письмову згоду. Решта працівників мають повне педагогічне навантаження. Наприклад, викладач О.Іщук не давала згоди на неповне педагогічне навантаження, тому вона має 750 год. із 720 необхідних. Півторак О.Р. дав згоду на неповне навантаження, однак він має всі години правознавства, які є в навчальному закладі, - 481 год. проти 639 у минулому році. Працівників, які звернулися до Вас, я прошу уважніше ставитись до своїх обов’язків. Це стосується їх присутності на уроках, якості проведення занять. Випадки деяких поршень задокументовано, але це питання ніколи не піднімалося, тому що я хотіла вирішити все мирним шляхом, - каже Галина Андрусишин.

З’ясувалося, що й претензії стосовно свого заступника свого чує вже не вперше. Аби поставити крапку в цьому питанні, заклад неодноразово звертався в управління МВС в Тернопільській області з проханням надати дані щодо судимості пана Грищука. Однак у довідці, виданій обласним управлінням міліції, вказано, що він до кримінальної відповідальності не притягався і непогашеної судимості не має.

- Якби даній особі справді не можна було займати посади у навчальному закладі, думаю, правоохоронні та виконавчі органи вже б на це відреагували. Наразі в закладі залишається невирішеним питання призначення керівника. Та сподіваємося, що скоро отримаємо рішення суду і відбудуться вибори директора. Тоді всі бажаючі зможуть взяти в них участь й обрати того керівника, якого хоче колектив, - каже пані Галина.

Наразі жодна зі сторін не має наміру піднімати білий прапор. Чи допоможуть у цьому випадку вибори - теж питання сумнівне. Адже, як показує практика, обирати колективу доведеться із кола своїх колег, а поки у ньому немає єдності, на швидкий результат годі сподіватися.

Джерело: gazeta1.com