У житті - будівельник, а в душі - справжній поет

102 дні Володимир Базар провів на передовій. Він знає ціну кожному мовленому слову, кожному погляду, кожному потиску руки товаришеві, знає ціну життю.

Розповідає про себе не дуже охоче. Перше враження - скромний і небагатослівний. Коли усміхається - очі сумні. Презентуючи у приміщенні Тернопільської обласної спілки письменників першу свою поетичну книжечку, яка вийшла мізерним накладом, дуже зніяковів, коли хтось назвав його героєм.

"Та який я герой, я будівельник, - відповів. - Я народився не руйнувати, а будувати".

Краще й не скажеш.

Та коли його попросили щось прочитати, враз ожив і внутрішньо змінився, аж засяяв зсередини.

"Поменше пафосу, і трішки щирості.

В обіймах радості - від Бога милості.

Лиш просто вірити, що хай за «дякую»

Буде життя моє усім відзнакою.

І так без сорому - але по совісті.

Буде розписане в правдиві повісті".

Того дня Володя читав багато, всі уважно слухали і схвально кивали головами, мовляв: як влучно, як мудро, а ось у цьому місці - сильно.

Володимир Базар родом із Великого Ходачкова Козівського району, за професією будівельник. Має дружину Оксану і сина Віталія. Добровільно служив у 6-ому батальйоні територіальної оборони. Пише з 1993 року. У спілку його привели волонтери – почули виступ у логістичному центрі на заході "Поети мобілізуються".

"Мені не сумно..." - так назвав свою першу збірку Володимир. Хочеться вірити, що це й справді так.

Валентина СЕМЕНЯК.

Фото автора.